Продолжение материала ЧИТАЙТЕ ЗДЕСЬ
Новости от Profit-Consul
пятница, 27 февраля 2015 г.
четверг, 26 февраля 2015 г.
Мысли покупателя профессиональных услуг
"С одной стороны, у меня появляется личный риск. Нанимая кого-либо, я передаю свои дела, дела моей фирмы в руки кому-либо еще, в результате чего приходится передавать часть контроля. Ответственность за их действия полностью лежат на мне, и в связи с этим мне приходится прибегать к помощи посторонних лиц, т. к. морально не легко доверять ведение дел чужим рукам. Даже если это достаточно рутинная работа, я должен быть убежден, что она будет выполнена с надлежащим качеством.
Я чувствую беспокойство. Иногда чрезвычайно сложно определить какой
продавец гениален, а какой просто хорош. У меня отсутствуют чувство
полной уверенности в правильности моего решения. При этом не имеет
значения, какую проблему необходимо решить (простую или сложную). Именно
поэтому мне нужен специалист, который смог бы разрешить любую проблему.
Но рассматривая Вашу кандидатуру, у меня нет никакой уверенности в
этом. Почему Вам можно доверять? Ваша задача – убедить меня в этом.
Откровенно говоря, я повержен. Кроме того, я немного напуган. Вы будете работать над тем, за что я отвечаю (юристов нанимают на работу внутренние юристы и т. п.). Сам факт предложения усовершенствования или изменений несет собой риск того, что вы не сумеете развернуть то дело, которым Вы занимались раньше. Вы мне враг или союзник?
Подводя итог всему вышесказанному, могу заявить, что среди всех претендентов на данную работу мне необходим человек, которому я могу доверять. Процесс найма на работу по своей природе является актом веры. Мне неизбежно надо верить обещанию. Выбирая профессионала, я не покупаю услугу, я вступаю во взаимоотношения. Ваша задача – убедить меня в том, что именно Вам я могу доверять."
Дэвид Майстер "Управление фирмой, оказывающей профессиональные услуги".
Откровенно говоря, я повержен. Кроме того, я немного напуган. Вы будете работать над тем, за что я отвечаю (юристов нанимают на работу внутренние юристы и т. п.). Сам факт предложения усовершенствования или изменений несет собой риск того, что вы не сумеете развернуть то дело, которым Вы занимались раньше. Вы мне враг или союзник?
Подводя итог всему вышесказанному, могу заявить, что среди всех претендентов на данную работу мне необходим человек, которому я могу доверять. Процесс найма на работу по своей природе является актом веры. Мне неизбежно надо верить обещанию. Выбирая профессионала, я не покупаю услугу, я вступаю во взаимоотношения. Ваша задача – убедить меня в том, что именно Вам я могу доверять."
Дэвид Майстер "Управление фирмой, оказывающей профессиональные услуги".
среда, 25 февраля 2015 г.
ГФС разъяснила...
ГФС разъяснила налогоплательщикам некоторые нюансы получения информации о
состоянии электронного счета в системе электронного администрирования
НДС. Напомним, электронный счет - это счет, открытый налогоплательщику в
Казначействе. На такой счет плательщиком перечисляются средства с
собственного текущего счета в суммах, необходимых для увеличения размера
суммы, на которую плательщик налога имеет право зарегистрировать
налоговые накладные или расчеты корректировки в ЕРНН, а также
в суммах, недостаточных для уплаты в бюджет согласованных налоговых
обязательств по этому налогу. Это определено п. 2 Порядка электронного
администрирования НДС (Порядок № 569). При этом п. 13 Порядка № 569
предусмотрено, что налогоплательщик имеет право получать в ГФС
информацию о состоянии своего электронного счета, а также о сумме
налога, на которую он имеет право зарегистрировать налоговые накладные и
расчеты корректировки в Реестре. Информация о движении средств на
электронных счетах плательщикам налога предоставляется ГФС по
соответствующему запросу плательщика на безвозмездной основе без
ограничения количества запросов и времени.
вторник, 24 февраля 2015 г.
понедельник, 23 февраля 2015 г.
Як визначити базу ПДВ с 1 січня 2015 року
Мінімальна база ПДВ для товарів
При постачанні товарів база ПДВ має бути не нижче за ціну їх придбання (абз. 2 п. 188.1 ПКУ). Але відразу виникає запитання: а що вважати ціною придбання? У ПКУ відповіді немає. А отже, є привід замислитися: вважати ціною придбання (1) лише ціну, сплачену постачальникові, чи (2) первісну вартість товару. На перший погляд, ми повинні орієнтуватися на перший варіант, тобто на суму, яка сплачується постачальникові. Однак, на жаль, це не так. Як мінімум, тому, що:
До первісної вартості, крім ціни придбання, включаються, зокрема, ТЗВ та інші витрати, пов’язані з доведенням товарів до стану, в якому вони придатні до використання (п. 9 П(С)БО 9).
— якщо ведете облік товарів за середньозваженою вартістю або в купівельних цінах, то визначити ціну, яка сплачена за конкретну одиницю товару, досить проблематично;
— для виготовленої продукції ПКУ вказує орієнтуватися на собівартість (а не лише на вартість вхідних матеріалів). А підхід усе ж таки має бути один;
— проти нього, найімовірніше, виступатимуть і податківці (особливо якщо врахувати, що база ПДВ, визначена за ньому, буде нижче).
Тому при розрахунку мінімальної бази ПДВ при постачанні товарів орієнтуйтеся на їх первісну вартість у бухобліку. Якщо точніше, їх вартість, яку ви списуватимете на витрати. До речі, це означає, що мінімальна база багато в чому залежить від обраного вами методу списання запасів.
пятница, 20 февраля 2015 г.
Оптимизируем внутренний ресурс юридической фирмы в период кризиса
Продолжение материала ЧИТАЙТЕ ЗДЕСЬ
четверг, 19 февраля 2015 г.
Произнесите слово «маркетинг» в обществе профессионалов
Правда состоит в том, что каждое из данных высказываний имеет право на существование, но ни одно из них, по сути, не является ответом на вопрос. Профессиональные организации должны предпринимать целый комплекс шагов по развитию практической деятельности, состоящий из пять основных стадий.
Дэвид Майстер "Управление фирмой, оказывающей профессиональные услуги".
На які ж перевірки поширюється/не поширюється мораторій?
Протягом січня — червня 2015 року контролери перевірятимуть у двох випадках (Закон № 76):
1) за заявою самого суб’єкта;
2) з дозволу Кабміну.
Це майже копія попереднього мораторію. Тому можна припустити, що Кабмін спочатку затвердить перелік держорганів, що потребують отримання відповідного дозволу (а вже потім видаватиме й самі дозволи у формі розпоряджень). Минулого разу це було зроблено постановою від 13.08.2014 р. № 408.
Водночас, поки ситуація не проясниться, вважаємо, що мораторій повинен діяти стосовно будь-якого контролюючого органу та будь-яких перевірок — планових, позапланових та інших (крім винятків, передбачених самим Законом № 76).
Що ж до Переліку, затвердженого постановою Кабміну від 13.08.2014 р. № 408, то орієнтуватися на нього сьогодні вже не можна. Адже він був затверджений на виконання зовсім іншого закону — Закону про Держбюджет на 2014 рік. Тим більше що мораторій, установлений ним, уже не діє.
До речі, щодо винятків. Їх усього два — це перевірки ДФСУ і Держфінінспекції. На них вказаний мораторій не поширюється. Однак не переймайтесь. Адже тут вам допоможе «перевірочний» мораторій, установлений Законом № 71.
Він передбачає дещо інші правила:
1) діє протягом 2015 і 2016 років;
2) «рятує» від перевірок не всіх поспіль, а лише підприємства (установи, організації) і підприємців з обсягом доходу за попередній рік до 20 млн грн. На який показник орієнтуватися, невідомо. Водночас для підприємств — це, судячи з усього, бухгалтерський дохід.
3) дозволяє перевірки не лише з дозволу Кабміну або за заявкою самого суб’єкта (тут все аналогічно до того, про що ми говорили вище), але й за рішенням суду або відповідно до КПК*. Як це повинно стикуватися з вимогами Закону № 76 — загадка. Однак, найімовірніше, два останні випадки контролери реалізовуватимуть уже з 1 січня (тобто до втрати чинності мораторієм, затвердженим Законом № 76, — див. вище)
1) за заявою самого суб’єкта;
2) з дозволу Кабміну.
Це майже копія попереднього мораторію. Тому можна припустити, що Кабмін спочатку затвердить перелік держорганів, що потребують отримання відповідного дозволу (а вже потім видаватиме й самі дозволи у формі розпоряджень). Минулого разу це було зроблено постановою від 13.08.2014 р. № 408.
Водночас, поки ситуація не проясниться, вважаємо, що мораторій повинен діяти стосовно будь-якого контролюючого органу та будь-яких перевірок — планових, позапланових та інших (крім винятків, передбачених самим Законом № 76).
Що ж до Переліку, затвердженого постановою Кабміну від 13.08.2014 р. № 408, то орієнтуватися на нього сьогодні вже не можна. Адже він був затверджений на виконання зовсім іншого закону — Закону про Держбюджет на 2014 рік. Тим більше що мораторій, установлений ним, уже не діє.
До речі, щодо винятків. Їх усього два — це перевірки ДФСУ і Держфінінспекції. На них вказаний мораторій не поширюється. Однак не переймайтесь. Адже тут вам допоможе «перевірочний» мораторій, установлений Законом № 71.
Він передбачає дещо інші правила:
1) діє протягом 2015 і 2016 років;
2) «рятує» від перевірок не всіх поспіль, а лише підприємства (установи, організації) і підприємців з обсягом доходу за попередній рік до 20 млн грн. На який показник орієнтуватися, невідомо. Водночас для підприємств — це, судячи з усього, бухгалтерський дохід.
3) дозволяє перевірки не лише з дозволу Кабміну або за заявкою самого суб’єкта (тут все аналогічно до того, про що ми говорили вище), але й за рішенням суду або відповідно до КПК*. Як це повинно стикуватися з вимогами Закону № 76 — загадка. Однак, найімовірніше, два останні випадки контролери реалізовуватимуть уже з 1 січня (тобто до втрати чинності мораторієм, затвердженим Законом № 76, — див. вище)
Обнародована правовая позиция относительно раздела земельного участка, полученного в наследство
В постановлении по делу № 6-2цс15, предметом которого был спор о разделе земельного участка ВСУ сделал правовой вывод о том, что, поскольку в соответствии с нормами гражданского законодательства наследованием является переход прав и обязанностей (наследства) от наследодателя к наследникам, то суд пришел к правильному выводу о том, что в связи с принятием наследства 22 февраля 2001 года у сторон из предусмотренных законом оснований возникло в равных долях право собственности на спорный земельный участок, который с момента получения наследодателем госакта является объектом права собственности.
Для признания недействительным договора аренды земли необходимо установить действительно ли нарушает право арендодателя отсутствие в договоре существенных условий
При рассмотрении дело № 6-233цс14 о признании договора аренды земельного участка и дополнительного договора недействительными, отмене государственной регистрации была сформулирована следующая правовая позиция. Исходя из того, что в соответствии со ст. 3 ГПК и ст. 15 ГК в порядке гражданского судопроизводства подлежит защите именно нарушенное право, суд должен установить, действительно ли нарушает право арендодателя отсутствие в договоре аренды условий, предусмотренных ст. 15 Закона «Об аренде земли», определить существенность этих условий, а также выяснить, в чем именно состоит нарушение законных прав арендодателя.
Нарушение условий договора может быть основанием для его расторжения, а не признания недействительным
Рассмотрев дело № 6-222цс14 о признании договоров аренды земельных участков недействительными и возврате земли ВСУ сделал правовой вывод о том, что основанием недействительности сделки является несоблюдение требований закона в момент совершения сделки. Нарушение условий договора может быть основанием для его расторжения, а не признания недействительным.
Для признания недействительным договора аренды земли необходимо установить действительно ли нарушает право арендодателя отсутствие в договоре существенных условий
При рассмотрении дело № 6-233цс14 о признании договора аренды земельного участка и дополнительного договора недействительными, отмене государственной регистрации была сформулирована следующая правовая позиция. Исходя из того, что в соответствии со ст. 3 ГПК и ст. 15 ГК в порядке гражданского судопроизводства подлежит защите именно нарушенное право, суд должен установить, действительно ли нарушает право арендодателя отсутствие в договоре аренды условий, предусмотренных ст. 15 Закона «Об аренде земли», определить существенность этих условий, а также выяснить, в чем именно состоит нарушение законных прав арендодателя.
Нарушение условий договора может быть основанием для его расторжения, а не признания недействительным
Рассмотрев дело № 6-222цс14 о признании договоров аренды земельных участков недействительными и возврате земли ВСУ сделал правовой вывод о том, что основанием недействительности сделки является несоблюдение требований закона в момент совершения сделки. Нарушение условий договора может быть основанием для его расторжения, а не признания недействительным.
среда, 18 февраля 2015 г.
Государственная фискальная служба разъяснила...
Государственная
фискальная служба разъяснила, что физические лица-предприниматели,
кроме избравших упрощенную систему, по результатам отчетного налогового
года самостоятельно рассчитывают военный сбор в размере 1,5 % чистого
налогооблагаемого дохода, отражают в годовой налоговой декларации и
уплачивают в сроки, предусмотренные для уплаты налога на доходы
физических лиц за соответствующий период. Первым
отчетным налоговым периодом для начисления военного сбора с доходов ФЛП
является 2015 год. Срок уплаты военного сбора для ФЛП - до 19 февраля
2016 года. Военный сбор взимается временно, до вступления в силу
решения Верховной Рады о завершении реформы Вооруженных Сил Украины.
Объектом налогообложения ФЛП является чистый налогооблагаемый доход - то
есть, разница между общим налогооблагаемым доходом (выручка в денежной и
неденежной форме) и документально подтвержденными расходами, связанными
с хозяйственной деятельностью такого лица (пункт 177.2 ст. 177
Налогового кодекса).
Третейский суд не может рассматривать спор о взыскании алиментов
На заседании Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины 28 января 2015 года было рассмотрено дело № 6-181цс14 по заявлению ПАО «УкрСиббанк» об отмене решения третейского суда. Банк требовал отменить решение арбитра, которым был удовлетворен иск о взыскании денежных средств по договору содержания матери (выплаты алиментов), взыскано в пользу истца 3 млн грн. в счет уплаты средств (выплата алиментов) по договору содержания.
В соответствии с пунктом 4 части 1 ст. 6 Закона «О третейских судах» третейские суды в порядке, предусмотренном настоящим Законом, могут рассматривать любые дела, возникающие из гражданских и хозяйственных правоотношений, за исключением дел по спорам, возникающим из семейных правоотношений, кроме дел по спорам, возникающим из брачных контрактов (договоров).
Частью 2 ст. 51 Закона предусмотрено, что решение третейского суда может быть обжаловано сторонами, третьими лицами, а также лицами, которые не участвовали в деле, в случае если третейский суд решил вопрос об их правах и обязанностях в случаях, предусмотренных настоящим Законом, в компетентный суд в соответствии с установленными законом подведомственностью и подсудностью дел.
Решение третейского суда может быть обжаловано и отменено в том числе и на основании, если дело, по которому принято решение третейского суда, не подведомственно третейскому суду в соответствии с законом, а также если третейский суд решил вопрос о правах и обязанностях лиц, не участвовавших в деле (пункты 1, 5 части 3 ст. 51 Закона).
Решение вопроса о взыскании алиментов по договору содержания родителей совершеннолетними детьми подпадает под действие пункта 1 части 3 ст. 51 Закона «О третейских судах» и не подлежит рассмотрению третейским судом поскольку находится вне его компетенции.
Лицо, не принимавшее участия в деле может обжаловать решение третейского суда в случае нарушения его прав или законных интересов.
Єдиноподатник на третій групі: чи є проблема?
Єдиноподатник на третій групі: чи є проблема?
Якщо єдиноподатник провадить діяльність, яка не зазначена в Реєстрі, то він зобов’язаний залишити лави платників ЄП (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ). І, суворо кажучи, зробити це потрібно вже з 01.04.15 р. Як бачите, дуже важливо, щоб в Реєстрі ЄП була інформація про ваші види діяльності.
Єдиноподатникам групи 1 або 2 перейматися не слід. Адже вони зобов’язані вказувати свої види діяльності в заяві про перехід на ЄП, і цей обов’язок існує давно, практично з дня «народження» спрощенки. Тому необхідна інформація щодо них у Реєстрі ЄП є (туди вона потрапляє «автоматом» із заяви потенційного спрощенця).
А ось єдиноподатникам групи 3 (як юрособам, так і підприємцям) слід поквапитися. Адже раніше (до 01.01.15 р.) вони не зобов’язані були повідомляти про свої види діяльності. Отже, інформації про це в Реєстрі ЄП щодо них немає. Тож її потрібно туди внести. І чим скоріше — тим краще.
Якщо єдиноподатник провадить діяльність, яка не зазначена в Реєстрі, то він зобов’язаний залишити лави платників ЄП (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ). І, суворо кажучи, зробити це потрібно вже з 01.04.15 р. Як бачите, дуже важливо, щоб в Реєстрі ЄП була інформація про ваші види діяльності.
Єдиноподатникам групи 1 або 2 перейматися не слід. Адже вони зобов’язані вказувати свої види діяльності в заяві про перехід на ЄП, і цей обов’язок існує давно, практично з дня «народження» спрощенки. Тому необхідна інформація щодо них у Реєстрі ЄП є (туди вона потрапляє «автоматом» із заяви потенційного спрощенця).
А ось єдиноподатникам групи 3 (як юрособам, так і підприємцям) слід поквапитися. Адже раніше (до 01.01.15 р.) вони не зобов’язані були повідомляти про свої види діяльності. Отже, інформації про це в Реєстрі ЄП щодо них немає. Тож її потрібно туди внести. І чим скоріше — тим краще.
Если ошибочное правоприменение не повлияло...
Если
ошибочное правоприменение не повлияло на законность решения, оно
остается в силе Рассмотрев дело № 3-213гс14 о взыскании задолженности
за резервирование техники, оборудования и инфраструктуры порта, ВСУ
пришел к выводу, что ошибочное применение судом кассационной инстанции
положений ст.ст. 225, 226 Хозяйственного кодекса к обязательственным
отношениям по оплате предоставленных услуг по Договору
является ошибочным, однако не повлияло на законное определение размера
долга и удовлетворение иска. Если допущенная судом ошибка в
резолютивной части решения не привела к неправильному решению спора, она
не может быть основанием для отмены оспариваемого решения На
совместном заседании судебных палат по гражданским и хозяйственным делам
было рассмотрено дело № 6-243цс14 по искам о признании прекращенными
правоотношений по кредитным договорам в связи с их исполнением,
признание прекращенными поручительства и ипотеки в связи с прекращением
основного обязательства. ВСУ пришел к выводу, что установив факт
прекращения основного обязательства надлежащим его исполнением, суд на
основании ст. 599, части 1 ст. 559, пункта 1 части 1 ст. 593 ГК
обоснованно признал прекращенными и дополнительные (акцессорные)
обязательства по договорам ипотеки и поручительства.
Про укладання трудового договору з ФОП
Слід зауважити, що тепер реєструвати трудовий договір з працівником у центрі зайнятості (далі — ЦЗ) уже не потрібно (ст. 241 КЗпП, яка це вимагала, скасована). При цьому трудові договори, зареєстровані до 01.01.2015 р., доведеться зняти з реєстрації, але лише в разі звільнення працівників. Зробити це можна в будь-якому ЦЗ (як разом із працівником, так і за його відсутності).
На жаль, останні зміни з 01.01.2015 р. посилили контроль за відносинами ФОП і працівників. Так, з 01.01.2015 р. працівник не може бути допущеним до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу, і повідомлення про це органу ДФСУ (ч. 3 ст. 24 КЗпП)!
Зауважимо: підприємцям не потрібно оформляти наказ/розпорядження про прийняття на роботу (хіба що за бажанням). Це обов’язок юросіб.
Зволікати з оформленням працівника не можна, трудовий договір має бути укладений не пізніше першого робочого дня, інакше на вас чекають чималі штрафи. По суті, це правило діяло і раніше, і добре знайоме роботодавцям. А ось головною трудовою новацією став обов’язок повідомити податківців про нових працівників.
Ви можете вносити до форми такого договору зміни, що не суперечать КЗпП (головне, щоб вони не погіршували становище працівника порівняно із законодавством), і, крім того, складати лише 2 примірники (3-й для ЦЗ тепер не потрібний).
Інші нюанси. Трудовий договір, як і раніше, потрібно укладати у письмовій формі, вказавши в ньому умови праці та її оплати (ст. 24 КЗпП).
Чи обов’язково з 01.01.2015 р. використовувати форму, затверджену наказом Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260? Так, оскільки наказ № 260 не скасовано (не діють лише правила щодо реєстрації).
вторник, 17 февраля 2015 г.
ГФС разъяснила нюансы регистрации налоговых накладных в ЕРНН
Все налоговые накладные и расчеты корректировки к ним, составленные с 1 февраля, подлежат обязательной регистрации в ЕРНН
ГФС напомнила, что до 1 февраляплательщикам НДС была предоставлена возможность регистрации налоговых накладных и расчетов корректировки к ним в Едином реестре налоговых накладных (ЕРНН) независимо от суммы НДС, содержащейся в налоговой накладной/расчете корректировки.Теперь же, разъясняют налоговики, все накладные и расчеты корректировки к ним, составленные с 1 февраля, подлежат обязательной регистрации в ЕРНН.
Это относится и к налоговым накладным, составленным по операциям по поставке товаров/услуг, освобожденных от налогообложения, а также к налоговым накладным, которые не выдаются покупателю, независимо от указанной в них суммы НДС.Напомним, регистрация налоговых накладных и расчетов корректировки в налоговых накладных в ЕРНН осуществляется не позднее 15 календарных дней, следующих за датой их составления (п.201.10 ст.201 Налогового кодекса).
Випадки, коли треба нараховувати ЄСВ на МЗП
Роботодавець зобов’язаний нарахувати ЄСВ на суму МЗП, якщо база нарахування за місяць за основним місцем роботи співробітника (крім інвалідів) менше МЗП у зв’язку з тим, що:
— оклад (місячна ставка) працівника в умовах повної зайнятості менше МЗП у порушення норм КЗпП і Закону про оплату праці;
— працівник працює на умовах неповного або скороченого робочого часу;
— при відрядній формі оплати праці не виконана норма;
Нагадаємо, що у 2015 році розмір МЗП становить: у січні — листопаді — 1218 грн., у грудні — 1378 грн.
— працівник частину місяця не працював у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати (крім відпустки «за свій рахунок» для працівників із зони АТО), прогулом, простоєм з його вини. На працівників, які перебували у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з проведенням АТО (новий п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки***), вимога про сплату ЄСВ з мінзарплати не поширюється (п. 2 розд. II Закону України від 15.01.2015 р. № 121-VIII, що набув чинності з 01.02.2015 р.);
— працівник частину місяця перебував у відпустці для догляду за дитиною (ситуація можлива в місяці початку та закінчення відпустки);
— на підприємстві оформлено простій не з вини працівника, який оплачено виходячи з 2/3 окладу (тарифної ставки).
*** Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Повідомлення № 20-ОПП при оренді: потрібне чи ні?
Податківці вважають, що подавати форму № 20-ОПП при оренді потрібно, причому як орендодавцю, так і орендарю. При цьому нагадаємо: самою формою № 20-ОПП у графі «Стан об’єкта оподаткування» названі такі стани об’єкта, як «здається в оренду» та «орендується». Строк подання — 10 робочих днів з дати оформлення договору оренди (див. підкатегорію 119.11 ЗІР).
Орендодавцю потрібно подати повідомлення за формою № 20-ОПП з ознакою «4», а у графі «Стан об’єкта оподаткування» вказати «здається в оренду». При цьому майте на увазі: у разі припинення оренди орендодавцеві також доведеться подати це повідомлення.
Орендар подає форму № 20-ОПП з ознакою «2». Що стосується графи «Стан об’єкта оподаткування», то якщо орендований об’єкт відразу ж використовується, то в ній потрібно вказати «орендується та експлуатується», а у графі «Вид права на об’єкт» — «право оренди».
Якщо форму № 20-ОПП не подати, то, на думку податківців, на підприємство накладається штраф за п. 117.1 ПКУ — 510 грн. (див. підкатегорію 119.12 ЗIР). Для підприємців він становитиме 170 грн.
Якою датою оформлювати акти за орендними послугами?
«Первинку», до якої належить і акт надання орендних послуг, потрібно складати в момент здійснення госпоперації. Якщо ж це неможливо — безпосередньо після її завершення (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік***). Як застосувати це правило у випадку з орендою?
*** Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Ні Закон про бухоблік, ні Положення № 88 не висувають умови, щоб дата первинного документа припадала саме на робочий день.
У цьому випадку потрібно орієнтуватися на останній календарний день періоду, передбаченого договором, зокрема, кварталу/місяця (навіть якщо він припадає на вихідний/неробочий). Наприклад, якщо періодом за договором є місяць, то акт за січень 2015 року потрібно скласти 31 січня. Це правило не зміниться, навіть якщо за фактом акт буде підписаний пізніше (тобто в ньому потрібно проставити саме останній календарний день). Майте на увазі: це відіграє важливу роль для ПДВ-обліку. Адже дата виникнення ПДВ-зобов’язань прив’язується до дати складання акта (якщо це перша подія).
Продовжуємо договір: чи потрібно нотаріально посвідчувати?
Якщо строк дії договору оренди минув, але орендар продовжує
користуватися майном, то за відсутності заперечень сторін/орендодавця
він може бути автоматично пролонгований (на той самий строк і на тих
самих умовах). Це правило передбачене в ч. 1 ст. 764 ЦКУ і ч. 4 ст. 284
ГКУ. У такому випадку вам не потрібно ні укладати новий договір, ні вносити
зміни до «старого». Однак що робити з нотаріальним посвідченням у цьому
випадку? Про це розповів ВГСУ (п. 2.9 постанови від 29.05.2013 р. №
12):
— якщо договір «автоматично» пролонгований, то навіть якщо загальний строк дії договору з урахуванням пролонгації становитиме 3 роки та більше, нотаріально посвідчувати такий договір не потрібно (звичайно, якщо строк дії договору до пролонгації менше 3 років);
— якщо ви внесли зміни до умови договору щодо його строку (зокрема, змінили відповідний пункт договору), унаслідок чого він склав понад 3 роки, договір доведеться посвідчити у нотаріуса.
Водночас, якщо договір продовжується таким чином, що зафіксована в ньому умова щодо строку дії не перевищує 3 роки, то, судячи з формулювання зазначеної постанови, посвідчувати його не доведеться.
— якщо договір «автоматично» пролонгований, то навіть якщо загальний строк дії договору з урахуванням пролонгації становитиме 3 роки та більше, нотаріально посвідчувати такий договір не потрібно (звичайно, якщо строк дії договору до пролонгації менше 3 років);
— якщо ви внесли зміни до умови договору щодо його строку (зокрема, змінили відповідний пункт договору), унаслідок чого він склав понад 3 роки, договір доведеться посвідчити у нотаріуса.
Водночас, якщо договір продовжується таким чином, що зафіксована в ньому умова щодо строку дії не перевищує 3 роки, то, судячи з формулювання зазначеної постанови, посвідчувати його не доведеться.
У якій формі укладати договір оренди?
За загальним правилом договір оренди укладають у простій письмовій
формі. Однак у деяких випадках його доведеться посвідчити у нотаріуса.
Це необхідно, зокрема, у разі оренди:
1) будівлі, іншої капітальної споруди чи її частини — однак лише тоді, коли договір укладений на три та більше років (ч. 2 ст. 793 ЦКУ). У такому випадку доведеться зареєструвати і право користування таким об’єктом, проте, як правило, це завдання виконує нотаріус (він повинен виконати його одночасно з посвідченням);
2) транспортного засобу — якщо однією зі сторін договору є фізособа-НЕпідприємець (ч. 2 ст. 799 ЦКУ). При цьому не має значення, ким вона виступає — орендарем чи орендодавцем. Також не має значення і строк, на який укладений договір. І ще один нюанс: якщо орендуєте авто у директора, не допускайте того, щоб він підписував договір від імені обох сторін. Це забороняє ч. 3 ст. 238 ЦКУ! У такому випадку з боку підприємства його має підписати інша уповноважена особа, наприклад, заступник директора.
Якщо ви орендуєте транспортний засіб у фізособи-підприємця, то посвідчувати договір у нотаріуса не потрібно (лист ВГСУ від 22.01.2013 р. № 01-06/85/2013).
Якщо укладений договір оренди земельної ділянки — право оренди такою ділянкою підлягає держреєстрації (ст. 6 Закону про оренду землі*). Причому відмітьте: незалежно від строку дії договору. А ось його нотаріальне посвідчення здійснюється за бажанням однієї із сторін (ст. 14 Закону про оренду землі).
* Закон України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XIV.
1) будівлі, іншої капітальної споруди чи її частини — однак лише тоді, коли договір укладений на три та більше років (ч. 2 ст. 793 ЦКУ). У такому випадку доведеться зареєструвати і право користування таким об’єктом, проте, як правило, це завдання виконує нотаріус (він повинен виконати його одночасно з посвідченням);
2) транспортного засобу — якщо однією зі сторін договору є фізособа-НЕпідприємець (ч. 2 ст. 799 ЦКУ). При цьому не має значення, ким вона виступає — орендарем чи орендодавцем. Також не має значення і строк, на який укладений договір. І ще один нюанс: якщо орендуєте авто у директора, не допускайте того, щоб він підписував договір від імені обох сторін. Це забороняє ч. 3 ст. 238 ЦКУ! У такому випадку з боку підприємства його має підписати інша уповноважена особа, наприклад, заступник директора.
Якщо ви орендуєте транспортний засіб у фізособи-підприємця, то посвідчувати договір у нотаріуса не потрібно (лист ВГСУ від 22.01.2013 р. № 01-06/85/2013).
Якщо укладений договір оренди земельної ділянки — право оренди такою ділянкою підлягає держреєстрації (ст. 6 Закону про оренду землі*). Причому відмітьте: незалежно від строку дії договору. А ось його нотаріальне посвідчення здійснюється за бажанням однієї із сторін (ст. 14 Закону про оренду землі).
* Закон України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XIV.
Банкиры обвиняют суд ...
Банкиры обвиняют суд в помощи уклонения заемщиком от кредитных обязательств в иностранной валюте
Независимая ассоциация банков Украины обеспокоена попыткой недобросовестного (по их мнению) заемщика внедрить новую схему уклонения от кредитных обязательств. Так, 26 ноября 2014 г. Хозяйственный суд Харьковской области решением по делу № 922/3899/14 прекратил обязательства по кредитному договору в валюте между банком и заемщиком на сумму свыше 2,5 млн. долларов США. Судья мотивировал свое решение тем, что после поступления на текучий счет заемщика очередного транша в долларах США он их не получал со счета наличными, а давал поручение банку продавать доллары США на межбанковской валютной бирже и зачислять гривны на другой свой счет. Поэтому судья считает, что сторонами был заключен кредитный договор, по которому истец получал кредитные средства в национальной валюте. Следовательно, он должен погашать сумму задолженности, которая возникла после конвертации перечисленной банком валюты в гривну. В настоящее время банкиры обжаловали данное решение - слово за апелляционным судом.
Обжаловать валютные кредитные договора с целью признания задолженности в национальной валюте имеет смысл только при четкой доказанности перечисления банком клиенту денежных средств именно в гривне. Если же зачисление на счет клиента производилось в валюте, следует говорить о надлежащем исполнение банком своих обязательств по кредитному договору. В то же время в таких спорах необходимо обращать внимание на соотношение между целью выдачи кредита, предусмотренной договором и целевым назначением, указанным в платежных документах. При наличии различий между «договорным» и «реальным» назначением кредитных средств есть основания говорить о притворности сделки и как следствие – применение судом к правоотношениям сторон правил и последствий, предусмотренных для реально заключенной сделки.
Независимая ассоциация банков Украины обеспокоена попыткой недобросовестного (по их мнению) заемщика внедрить новую схему уклонения от кредитных обязательств. Так, 26 ноября 2014 г. Хозяйственный суд Харьковской области решением по делу № 922/3899/14 прекратил обязательства по кредитному договору в валюте между банком и заемщиком на сумму свыше 2,5 млн. долларов США. Судья мотивировал свое решение тем, что после поступления на текучий счет заемщика очередного транша в долларах США он их не получал со счета наличными, а давал поручение банку продавать доллары США на межбанковской валютной бирже и зачислять гривны на другой свой счет. Поэтому судья считает, что сторонами был заключен кредитный договор, по которому истец получал кредитные средства в национальной валюте. Следовательно, он должен погашать сумму задолженности, которая возникла после конвертации перечисленной банком валюты в гривну. В настоящее время банкиры обжаловали данное решение - слово за апелляционным судом.
Обжаловать валютные кредитные договора с целью признания задолженности в национальной валюте имеет смысл только при четкой доказанности перечисления банком клиенту денежных средств именно в гривне. Если же зачисление на счет клиента производилось в валюте, следует говорить о надлежащем исполнение банком своих обязательств по кредитному договору. В то же время в таких спорах необходимо обращать внимание на соотношение между целью выдачи кредита, предусмотренной договором и целевым назначением, указанным в платежных документах. При наличии различий между «договорным» и «реальным» назначением кредитных средств есть основания говорить о притворности сделки и как следствие – применение судом к правоотношениям сторон правил и последствий, предусмотренных для реально заключенной сделки.
понедельник, 16 февраля 2015 г.
Так можно или нельзя отобрать предмет ипотеки
Так можно или нельзя отобрать предмет ипотеки, если он продан в период действия решения о ее недействительности
Верховным Судом было рассмотрено дело № 6-201цс14 по иску ПАО «Укргазбанк» об обращении взыскания на предмет ипотеки. Схема, изложенная в постановлении ВСУ заключается в следующем: должник добивался в судебном порядке признания договора ипотеки недействительным, а затем – отчуждал имущество в пользу третьего лица. При этом должнику не требовалось удерживать судебное решение в силе вплоть до суда кассационной инстанции – достаточно того, чтобы судебное решение о признании договора ипотеки недействительным вступило в законную силу. Дальнейшие действия должника были делом техники – главное, чтобы у него был временной зазор, в рамках которого нужно успеть продать спорное имущество до того, как кассационный суд отменит судебное решение.
Позиция Верховного Суда по данному делу не нова и незначительно повлияет на банковский сектор в нынешних условиях. На данный момент банки защищены Законом «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно выполнения хозяйственных обязательств», который вступил в силу 4 ноября 2012 года. Данным Законом были внесены изменения в Гражданский кодекс, согласно которым суд по заявлению банка должен наложить арест на предмет ипотеки, если ипотечный договор признан недействительным. Таким образом, недобросовестные должники с ноября 2012 года уже не могут реализовывать вышеуказанную схему и оставлять банки с пустыми руками.
Верховным Судом было рассмотрено дело № 6-201цс14 по иску ПАО «Укргазбанк» об обращении взыскания на предмет ипотеки. Схема, изложенная в постановлении ВСУ заключается в следующем: должник добивался в судебном порядке признания договора ипотеки недействительным, а затем – отчуждал имущество в пользу третьего лица. При этом должнику не требовалось удерживать судебное решение в силе вплоть до суда кассационной инстанции – достаточно того, чтобы судебное решение о признании договора ипотеки недействительным вступило в законную силу. Дальнейшие действия должника были делом техники – главное, чтобы у него был временной зазор, в рамках которого нужно успеть продать спорное имущество до того, как кассационный суд отменит судебное решение.
Позиция Верховного Суда по данному делу не нова и незначительно повлияет на банковский сектор в нынешних условиях. На данный момент банки защищены Законом «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно выполнения хозяйственных обязательств», который вступил в силу 4 ноября 2012 года. Данным Законом были внесены изменения в Гражданский кодекс, согласно которым суд по заявлению банка должен наложить арест на предмет ипотеки, если ипотечный договор признан недействительным. Таким образом, недобросовестные должники с ноября 2012 года уже не могут реализовывать вышеуказанную схему и оставлять банки с пустыми руками.
Верховная Рада приняла Закон...
Верховная
Рада приняла Закон о внесении изменений в статью 186-1 Земельного
кодекса относительно упрощения процедуры согласования проекта
землеустройства (законопроект № 1025-1, автор - народный депутат
В.Ничипоренко). Законом предусмотрено, что в заключении об отказе в
согласовании проекта землеустройства по отводу земельного участка
уполномоченными органами должно быть предоставлено исчерпывающий
перечень недостатков проекта землеустройства и разумный срок для
устранения таких недостатков (по письменным просьбой разработчика
проекта может быть продлен).
О поручительство (продолжение)
Из того же дела "О поручительстве" № 3-196цс14 от 23.12.2014 г.
Банком был выдан кредит заемщику для приобретения недвижимости, выполнение обязательств заемщика подкреплялось договором поручительства. Кредит несколько лет обслуживался, но затем заемщик и банк подписали допсоглашение к кредитному договору, которое изменило график платежей и дало банку право в одностороннем порядке увеличить процентную ставку при условии непредоставления заемщиком документов, подтверждающих его платежеспособность. Такое допсоглашение было подписано без ведома и согласия поручителя. Через некоторое время заемщик перестал возвращать кредит, и банк предъявил иск к поручителю с требованием о досрочном погашении всей суммы задолженности вместе с процентами. Поручитель предъявил встречный иск к банку с требованием признать поручительство прекратившимся, поскольку без согласия поручителя были изменены условия основного договора. Верховный Суд поддержал позицию поручителя: решения трех инстанций об отказе в иске банка и об удовлетворении встречного иска поручителя были оставлены в силе.
Банком был выдан кредит заемщику для приобретения недвижимости, выполнение обязательств заемщика подкреплялось договором поручительства. Кредит несколько лет обслуживался, но затем заемщик и банк подписали допсоглашение к кредитному договору, которое изменило график платежей и дало банку право в одностороннем порядке увеличить процентную ставку при условии непредоставления заемщиком документов, подтверждающих его платежеспособность. Такое допсоглашение было подписано без ведома и согласия поручителя. Через некоторое время заемщик перестал возвращать кредит, и банк предъявил иск к поручителю с требованием о досрочном погашении всей суммы задолженности вместе с процентами. Поручитель предъявил встречный иск к банку с требованием признать поручительство прекратившимся, поскольку без согласия поручителя были изменены условия основного договора. Верховный Суд поддержал позицию поручителя: решения трех инстанций об отказе в иске банка и об удовлетворении встречного иска поручителя были оставлены в силе.
О поручительстве
Как известно, поручительство является весьма надежным способом
гарантирования обязательств - за должника перед кредитором поручается
третье лицо, которое обещает погасит долг, если должник не сможет
самостоятельно ответить по счетам. Вместе с тем, по совету юристов,
кредитору следует быть осмотрительным, когда речь идет о долгосрочных
проектах. Зачастую, в процессе исполнения основного
договора возникает необходимость внести в него изменения. Однако, если
такие изменения затрагивают существенные условия основного договора и
увеличивают объем обязательств должника, то они автоматически
увеличивают и объем ответственности поручителя. При корректировке
долгосрочных контрактов стороны часто «забывают» получить согласие
поручителя на изменение условий договора, что может привести к полному
освобождению поручителя от ответственности. Ярким примером негативных
последствий такой небрежности для кредитора является судебное решение
Верховного Суда по делу № 3-196цс14 от 23.12.2014 г.
воскресенье, 15 февраля 2015 г.
пятница, 13 февраля 2015 г.
понедельник, 2 февраля 2015 г.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)