Недійсний договір про закупівлю: ризики для замовників, виклики для учасників

Готуємо правильно проект договору в тендерній документації

Найперший етап, де замовник може спіткнутися у договірній роботі, — це етап підготовки тендерної документації. Здавалося б, яким чином підготовка тендерної документації може вплинути на договірні зобов’язання. А таки може, оскільки тендерна документація повинна містити, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. 

При цьому в майбутньому при поданні тендерних пропозицій учасники мають погодитися з таким проектом договору, тобто проект договору в тендерній документації — це, власне, й буде майбутній договір сторін закупівлі (замовника та переможця).

Перефразуймо: як ви складете проект договору в тендерній документації, таким і буде ваш договір, якщо попередите певні ризики на етапі проекту договору, уникните визнання його потім неукладеним або недійсним.

Оскільки проект договору — це майбутній договір, то не забуваймо про те, що вже в проекті мають бути зазначені всі істотні умови для договорів такого виду (зокрема, договорів купівлі-продажу, поставки, підряду тощо), щоб такі істотні умови «перейшли» потім у сам договір.

Довідка. Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГКУ зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

При цьому господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГКУ)

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 180 ГКУ при укладенні господарського договору сторони зобов’язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Важливо! Наслідком непогодження усіх істотних умов господарського договору є факт його неукладення. Тобто цей договір вважається таким, що не відбувся.

Протокол розбіжностей: бути чи не бути?

Варто зазначити, що відповідно до загальних положень щодо укладання господарських договорів, викладених у ст. 181 ГКУ, проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. 

При цьому сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у 20-денний строк після одержання договору.

А за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та у 20-денний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Зауважимо: у публічних закупівлях проект договору міститься у тендерній документації (якщо це конкурентна процедура закупівлі). При цьому учасники торгів подають свої тендерні пропозиції відповідно до умов (вимог) тендерної документації. 

Тобто щоб тендерна пропозиція учасника відповідала вимогам тендерної документації, учасник має погодитися з проектом договору в документації, в іншому випадку замовник відхиляє тендерну пропозицію. 

Разом із цим з переможцем торгів договір укладають відповідно до вимог тендерної документації та згідно з тендерною пропозицією.

Отже, з урахуванням спеціальних норм у Законі № 922 вбачається, що інститут протоколу розбіжностей у публічних закупівлях при укладенні договору про закупівлю не застосовують.

Джерело: info

Нові граничні суми для письмової форми договорів - законопроект

Зареєстровано законопроект, яким пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України з метою осучаснення фінансової складової вимог до форми правочину.

25 травня 2017 року нардеп Є. Мураєв зареєстрував у Верховній Раді законопроект №6507 "Про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо осучаснення фінансової складової вимог до форми правочину)".

Законопроектом пропонується внести зміни до ЦКУ та передбачити, що у письмовій формі належить вчиняти правочини фізосіб між собою на суму, що перевищує у 5 і більше разів розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, у якому здійснюється правочин (крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 ЦКУ).

Крім того, законопроект передбачає, що сума виплати за грошовим зобов'язанням фізособі (на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, за договором довічного утримання (догляду) та в інших випадках, встановлених договором або законом), пропорційно збільшується у разі збільшення встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

Ще одна пропозиція законопроекту стосується договору дарування. Передбачається, що укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 10-кратний розмір мінімальної зарплати, яка встановлена на 1 січня року, в якому укладається договір.

Пропонована редакція частини другої статті 906 ЦКУ встановлює, що збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двократного розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня року, в якому були завдані збитки, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Зміни до статей 1047 та 1048 ЦКУ стосуються форми договору позики. Пропонується його укладати у письмовій формі, якщо сума позики перевищує встановлений законом розмір п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому укладається договір. Також згідно із редакцією законопроекту вважається безпроцентним договір позики, укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому було укладено договір.

Прийняття цього законопроекту, на думку його автора,  приведе вимоги цивільного законодавства, зокрема, щодо форми правочинів,  у відповідність до сучасної економічної ситуації та існуючих державних соціальних гарантій. Це, своєю чергою, підвищить ефективність законодавчих норм, стимулюватиме громадян до додержання вимог цивільного законодавства та, відповідно, сприятиме кращому захисту прав та законних інтересів учасників цивільних правовідносин.

Джерело: dtkt

НБУ удосконалив порядок здійснення банками аналізу інформації про фінансові операції

Такі дії пов'язані з останніми кроками регулятора у сфері лібералізації валютного регулювання, а саме – з нещодавнім рішенням надати іноземним інвесторам можливість повертати вкладені в Україну кошти.

Нагадаємо, досі було заборонено купувати та перерахувати іноземну валюту, щоб повернути за кордон кошти, отримані іноземними інвесторами від продажу корпоративних прав, певних видів цінних паперів, внаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземних інвесторів. Минулого тижня Національний банк вирішив дозволити такі операції з 12 червня 2017 року. 

Водночас для запобігання відтоку капіталу через тіньові схеми регулятор стежитиме, щоб ці операції відповідали визначеному переліку умов.

У зв’язку з цим Національний банк розширив перелік індикаторів операцій, які потребуватимуть поглибленого аналізу та перевірки банками. Якщо раніше до них належали, зокрема, перекази фізичних осіб на суму більше 150 тис. грн та повернення іноземному інвестору дивідендів, то в подальшому до них будуть належати такі операції:

• переказ фізичної особи на суму більше 150 тис. грн в еквіваленті (крім соціальних виплат (лікування, навчання, поховання), заробітної плати нерезидентів, та переказу на суму до 50 тис. дол. США з метою сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів);

• повернення інвестицій від продажу корпоративних прав або цінних паперів.

Водночас новий механізм розширив перелік фінансових операцій, які не потребують здійснення аналізу документів та інформації. До нього додалися операції з переказу коштів за кордон на підставі індивідуальних ліцензій НБУ та переказу коштів від продажу лістингових цінних паперів на українських фондових біржах.

Також банки мають вживати достатніх заходів для встановлення реальних власників юридичних осіб.

Відповідні зміни передбачено постановою НБУ від 25.05.2017 р. № 43 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", яка набере чинності з 12 червня 2017 року.

Джерело: dtkt

Зарахування попередньої оплати за одним договором в рахунок оплати послуг за іншим: нюанси коригування ПДВ

Порядок складання податкових накладних/розрахунків коригування при зарахуванні попередньої оплати за одним договором в рахунок оплати послуг за іншим договором.

Податківці в індивідуальній податковій консультації від 24.05.2017 р. №346/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз'яснили: якщо постачальником - платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за договором №1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін дія договору припиняється та попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати послуг за договором №2, то постачальник - платник ПДВ на дату досягнення такої домовленості має право:

скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором №1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості послуг за договором №2.

Такий розрахунок коригування до податкової накладної відповідно до п. 192.1 ПКУ підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань, а для отримувача послуг - підставою для зменшення податкового кредиту.

При цьому якщо за договором №2 послуги уже були поставлені та на дату такої поставки ("першої події") постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередньої оплати за договором №1 в рахунок оплати вартості послуг за договором №2 податкова накладна постачальником не складається.

Якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за договором №1 в рахунок оплати вартості послуг за договором №2 такі послуги за договором №2 поставлені не були, то на дату підписання такого документа постачальник - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на суму попередньої оплати за договором N 2 ("перша подія") і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Така податкова накладна є для отримувача послуг підставою для віднесення суми податку, зазначеної у ній, до податкового кредиту.

Джерело: dtkt

Претензія. Складання претензії

Претензія являє собою процесуальний документ, який, як правило надсилається особі з вимогою усунути порушені ним зобов’язання. Складання претензії необхідно для врегулювання правового спору в досудовому порядку і є так званою претензійної стадією вирішення спору.

Претензія є важливою стадією досудового врегулювання спору, тому грамотне її оформлення та написання відіграє важливу роль при вирішенні спірних ситуацій.

Написання претензії

Переконлива і обґрунтована претензія — запорука успішного врегулювання розбіжностей між сторонами договору у досудовому порядку.

Написання претензії оформляється в довільній формі, але при складанні слід врахувати основні вимоги:

1. У графі «адресат» має бути прописано найменування організації, її юридична адреса;

2. Надання повної інформації про заявника;

3. Детальний виклад всіх вимог і суті претензії;

4. Обов’язково посилатися на норми законодавства;

5. Опис намірів заявника при невиконанні особи своїх зобов’язань в добровільній формі;

6. Вказати дату складання претензії, посвідчення документа особистим підписом;

7. Прикріпити необхідні документи до претензії, на яких засновані вимоги.

Складання претензії

Претензія оформляється у двох примірниках відповідно до кількості сторін, відповідно, один відправляється особі яка порушила правила, з обов’язковою відміткою в отриманні, а другий залишається у заявника. Заявник повинен мати претензію для того, щоб він міг підтвердити отримання претензії опонентом.

У разі відмови адресатом отримати претензію, її можна відправити цінним рекомендованим листом з описом письма. У такій ситуації особа повинен відповісти на лист протягом місяця з дня, коли особа отримала таку претензію.

Джерело: jurist

Розірвання договору підряду

Договір підряду укладається, з урахуванням вимог чинного законодавства. При неможливості припинити його належним чином, договір може бути розірваний достроково за згодою сторін або в судовому порядку.

Закон передбачає особливі підстави розірвання договору підряду, які притаманні тільки цьому договору. Розірвання договору підряду передбачає відшкодування збитків, які передаються на відкуп сторонам договору, а також виплату компенсації витрат або виноситься на вирішення даного питання суду.

Кожна зі сторін договору має право вимагати достроково розірвати договір у разі порушення іншою стороною істотних умов договору або ж при зміні обставин, які були основними при підписанні договору.

Розірвання договору підряду

Розірвання договору підряду тягне за собою виникнення додаткових вимог, при наявності яких можна звернутися до суду з вимогою розірвати договір.

Суд має право задовольнити такі вимоги, якщо:

Сторони при підписанні договору розраховували, що зміна обставин не трапиться;

Обставини змінилися не з волі зацікавленої в цьому сторони, і особа не може самостійно подолати їх появу;

Якби сторони не змінили умови договору, то це могло спричинити для зацікавленої сторони збитки, при чому сторони могли б більшою мірою позбутися того, на що вони розраховували;

Виходячи з умов договору або звичаїв ділового обороту, ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Якщо у вас виникли питання, пов’язані з договорами підряду, його виконанням і розірванням, зверніться до послуг кваліфікованого адвоката, який допоможе якісно і зі знанням юридичної грамоти вирішити всі хвилюючі вас питання.

Джерело: jurist

У Нацбанку розповіли про подальші кроки валютної лібералізації

НБУ має намір підвищити мінімальний термін за експортно-імпортними розрахунками.

Національний банк планує продовжити валютну лібералізацію насамперед з усунення бар'єрів для зовнішньоторговельних операцій і припливу прямих іноземних інвестицій. Про це сьогодні під час брифінгу повідомив в. о. голови Національного банку Яків Смолій.

"Правління Національного банку вже вважає можливим продовжити пом'якшення монетарної політики не тільки за рахунок зниження облікової ставки, але і шляхом лібералізації валютного регулювання", - заявив Смолій.

За його словами, в регуляторі планують, зокрема:

підвищити максимальний термін для розрахунку за операціями з експорту та імпорту товарів зі 120 до 180 днів.

дозволити інвесторам купувати і перераховувати іноземну валюту для повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами від продажу корпоративних прав.

"Очікується, що в цілому, за результатами цього року, на початку якого облікова ставка перебувала на рівні 14% річних, масштабне зниження буде набагато менше порівняно з минулим роком", - додав банкір.

Джерело: dtkt

Затверджено порядок здійснення комплексних перевірок бізнесу

Порядок встановлює процедуру проведення планового заходу державного нагляду (контролю) комплексно - одночасно всіма органами державного нагляду, до планів яких включено суб'єкта господарювання.

Кабмін постановою від 24.05.2017 р. № 350 затвердив Порядок здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), який визначає процедуру здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державного нагляду (контролю).

Нагадаємо, що 3 листопада 2016 року було внесено зміни до Закону №877 щодо лібералізації системи державного нагляду. Документом встановлено, що якщо суб'єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду, відповідні планові заходи здійснюються комплексно - одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів яких включено суб'єкта господарювання.

Також Законом було визначено, що такі комплексні планові заходи здійснюються в порядку, встановленому КМУ. 

Таким чином, Постанову №350 прийнято на виконання вимог законодавства. 

Згідно з Порядком, комплексні заходи (далі- перевірки) здійснюються відповідно до плану, який затверджується наказом ДРС та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті не пізніше 15 листопада року, що передує плановому.

Строк здійснення комплексної перевірки не може перевищувати:

10 робочих днів, для суб’єктів мікро-, малого підприємництва — 5 робочих днів.

Для здійснення такої перевірки кожний орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет комплексного заходу.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на здійснення заходу.

Перед початком перевірки контролери зобов’язані пред’явити керівнику госпсуб’єкта -юрособи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (ФОП або уповноваженій ним особі):

посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами перевірки кожним органом державного нагляду (контролю) окремо складаються акти у двох примірниках.

Кожен орган держнагляду забезпечує ознайомлення суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи з відповідним актом протягом останнього дня здійснення комплексного заходу з урахуванням робочого часу суб’єкта господарювання, встановленого його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

В останній день здійснення перевірки два примірники такого акта підписуються посадовими особами відповідного органу державного нагляду (контролю), які його здійснювали, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує такий акт із зауваженнями. Такі зауваження є невід’ємною частиною акта.

У разі відмови суб’єкта господарювання від підписання акта посадова особа такого органу вносить до цього акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі — підприємцю або уповноваженій ним особі) в останній день здійснення комплексного заходу, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб’єкта господарювання від отримання примірника акта другий примірник акта надсилається суб’єкту господарювання рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів після завершення комплексного заходу.

Джерело: dtkt

Уряд пропонує скасувати законодавчі акти, прийняті до 1991 року

Мінсоцполітики визнало такими, що не застосовуються на території України, 122 нормативно-правових актів СРСР у сфері охорони праці.

Кабмін вважає, що застосування законодавства СРСР та УРСР було виправданим на ранніх етапах розвитку української держави, коли було відсутнім законодавство, прийняте за часів незалежності. На сьогодні ж це може сприйматися як неповноцінність правової системи України.

22 травня 2017 року Прем'єр-міністр В. Гройсман зареєстрував у ВРУ законопроект №6480 "Про визнання такими, що втратили чинність, актів органів державної влади і управління Української РСР та Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" та такими, що не застосовуються на території України, актів органів державної влади і управління Союзу РСР".

Як йдеться у пояснювальній записці, застосування законодавства СРСР та УРСР було виправданим на ранніх етапах розвитку української держави, коли було відсутнім законодавство, прийняте за часів незалежності. 

Водночас застосування таких актів після відзначення 25 років незалежності України, на думку Уряду, може сприйматися як неповноцінність правової системи України та неспроможність влади забезпечити належне нормативно-правове регулювання відповідних правовідносин.

Таким чином, метою законопроекту №6480 є формування самодостатньої нормативно-правової бази України шляхом визнання такими, що втратили чинність деяких актів органів державної влади і управління УРСР та СРСР та активізації роботи по напрацюванню нормативно-правових актів України, що регулюють відповідні правовідносини. Зокрема, буде скасовано:

акти органів державної влади і управління Української РСР, ухвалені та введені в дію до 24 серпня 1991 року (крім Декларації про державний суверенітет України, Акта проголошення незалежності України, актів, що стосуються адміністративно-територіального устрою України та державного кордону України, та якими надано згоду на обов’язковість міжнародних договорів, укладених Українською РСР, та актів, прийнятих з метою забезпечення виконання таких міжнародних договорів);

Постанову ВРУ від 12.09.1991 р. № 1545-ХІІ “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР”.

У разі прийняття цього законопроекту, Закон набере чинності через шість місяців з дня його опублікування.

Проте тимчасово, до прийняття законодавчих та інших нормативно-правових актів України, що регулюють відповідні правовідносини, на території України Уряд дозволить застосовувати:

не більше ніж 3 роки з дня набрання чинності цим Законом — кодифіковані акти УРСР, Основи законодавства СРСР;

не більше ніж 1 рік з дня набрання чинності цим Законом — закони УРСР;

не більше ніж 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом — підзаконні нормативно-правові акти УРСР.

Джерело: dtkt

Cтроки давності при проведенні перевірок (оновлено)

Оприлюднено лист ДФСУ щодо застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок юридичних осіб.

ДФСУ з метою забезпечення належної реалізації положень ст. 102 ПКУ в частині застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок, самостійному визначенні сум грошових зобов’язань платників податків, повідомила у листі від 05.05.2017 р. №11356/7/99-99-14-03-03-17 наступне.

З 1 січня набули чинності зміни, внесені до статті 102 ПКУ. Так, відповідно, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше 1095 дня (2555 днів при проведенні перевірки контрольованої операції), що настає за останнім днем граничного  строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.

Отже, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 1 січня 2017 року строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.

Податківці у листі вказали, що з метою дотримання вимог, визначених у ст. 81 ПКУ,  при зазначенні у наказі про проведення документальної перевірки, періоду діяльності, який буде перевірятися, необхідно враховувати обмеження, встановлені п. 102.1 ПКУ. 

При цьому, якщо обчислення граничних строків визначення грошових зобов’язань здійснюється з урахуванням дати прийняття податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, то з метою дотримання строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, період, який може бути охоплений перевіркою, обчислюється з урахуванням дати початку перевірки, зазначеної у наказі про проведення перевірки.  

А от у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. 

У листі  податківці на підставі вищенаведеного зробили такий висновок: "у випадках подання у періоді, що підлягає перевірці, платником податків уточнюючих розрахунків за податкові періоди, граничні терміни визначення податкових зобов’язань за якими, станом на дату початку перевірки минули, можливість проведення перевірок таких уточнюючих розрахунків та податкових декларацій передбачено абзацом другим п. 102.1 ст. 102  Кодексу. 

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (у т.ч. від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку." 

Джерело: dtkt

Підстави надання безоплатної правової допомоги пропонують уточнити

Під час засідання Комітету з питань надання безоплатної правової допомоги НААУ обговорили зміни до Правил адвокатської етики в частині поведінки та дій адвокатів, які надають БПД.

На думку членів комітету, такі зміни мають стосуватися посилення захисту конфіденційної інформації та інформації, яка становить адвокатську таємницю, в роботі адвокатів з центрами надання БПД. Уточнення потребує норма про підстави надання безоплатної правової допомоги відповідно до договору та доручення центрів.

Також мають бути врегульовані питання оплати та видаткових витрат на виконання доручень центрів. Окрім того, має бути уточнений порядок дій адвоката БПД у разі залучення його на окрему процесуальну дію.

«Зміни до Правил адвокатської етики в частині надання безоплатної правової допомоги мають бути спрямовані на недопущення порушень права на захист, гарантії своєчасності та повноти надання БПД», – вважає голова Комітету Сергій Вилков.

Змінами до Правил адвокатської етики також має бути уточнена поведінка адвокатів БПД з адвокатами, залученими клієнтами на платній основі.

Також під час засідання було вказано на необхідність зміни порядку включення адвокатів до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу. Право на адвокатську діяльність підтверджується свідоцтвом і не потребує підтвердження додатковими конкурсами чи тестуваннями, зазначено у повідомленні.

Джерело: ukrainepravo

Я використовую 1С. Що мені тепер робити?

80% малого бізнесу використовує програмне забезпечення 1С. Це приблизно 300 тисяч підприємств. Як їм тепер бути? Читайте відповіді на найпоширені запитання.

Чому в Україні заборонили 1С?

Причиною заборони став указ президента від 16 квітня 2016 року. У ньому йдеться про те, що з метою національної безпеки ряд компаній з російським капіталом потрапляють під санкції й не зможуть працювати на території України. У цей список потрапила в тому числі й система 1С та її дочірні підприємства в Україні.

Моя компанія використовує 1С. Що для мене означає ця заборона?

Представники компанії 1С стверджують, що для користувачів продукції нічого змінитися не повинно. Навіть з урахуванням обмежень клієнти компанії зможуть використовувати продукт і отримувати технічну підтримку. Про це можна прочитати на сайті компанії.

Всі ж державні підприємства будуть змушені перейти на інше програмне забезпечення. Сервіс, яким вони будуть користуватися, буде обраний на основі тендера. Держпідприємства змінять систему 1С на альтернативну протягом року.

Якщо моя компанія продовжить використовувати 1С, на чиї рахунки я буду переводити оплату?

Санкції вводять заборону на діяльність лише деяких компаній. Компанії-франчайзі, які вже викупили продукцію "1С" і не потрапили в санкційні списки, зможуть продавати її користувачам і далі.

Перевірити, чи є санкції у компанії, з якою ви співпрацюєте, можна за допомогою OpenDataBot.

Чи ризикує моя компанія зв’язатися з правоохоронними органами, якщо вона використовує 1С?

Представники СБУ поки що не дали офіційного роз’яснення, але на круглому столі озвучили чітку позицію, що заборона на роботу з 1С стосується виключно державних органів. Приватні компанії можуть використовувати 1С на законних підставах.

Кабінет Міністрів і СБУ дадуть офіційне роз’яснення з цього приводу протягом декількох днів. Вони обіцяють опублікувати його на своїх сайтах.

Все ж в указі президента досить чітко сказано про заборону використання. Як це розуміти?

Указ президента — це документ, який передбачає подальшу розробку процедури виконання. Незабаром буде прийнято низку документів, в яких більш детально будуть розписані умови, описані вище. Крім цього ви можете дочекатися офіційного роз’яснення на сайті СБУ або Кабінету Міністрів.

У 2014 році вже були прийняті санкції проти деяких російських компаній. Чи були прецеденти, пов’язані з обшуками?

Ні. Ми перевірили судовий реєстр. Ні в одній судовій справі не згадується про використання програм, які потрапили під санкції в 2014.

Чи може моя компанія брати участь в тендері, якщо вона використовує 1С?

Так. Тут працює тільки норма прямої дії. Приватна компанія може продовжувати використовувати 1С і при цьому брати участь у держзакупівлях.

Якщо у мене приватне підприємство, навіщо мені переставати користуватися 1С?

У представників влади є два аргументи.

Перше: у вас можуть з’явитися труднощі з установкою оновлень і покупкою нових програм.

Другий аргумент лежить в етичній площині. Україна знаходиться в стані війни з Росією.

Завдяки таким продуктам як 1С може збиратися інформація про компанії, які користуються нею, потім дана інформація може бути використана для підриву економіки країни. Крім цього, купуючи російський продукт, ви фінансуєте цю державу.

Джерело: dtkt

Вводиться європейська система контролю якості продуктів

Сьогодні, 18 травня, Верховна Рада прийняла Закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Определены правовые и организационные основы государственного контроля за соблюдением операторами рынка законодательства о пищевых продуктах, кормах, здоровье и благополучии животных, а также законодательства о побочных продуктах животного происхождения при их ввозе (пересылке) на таможенную территорию Украины.

Для организации и осуществления государственного контроля, в том числе на государственной границе Украины, создается компетентный орган в сфере государственного контроля.

Компетентный орган будет проходить ежегодный внешний аудит, а его должностные лица - повышать квалификацию.

В случае риска для жизни и здоровья граждан проверка субъектов хозяйствования будет осуществляться без предупреждения. В то же время появятся дополнительные возможности по обеспечению прав бизнеса, ликвидации коррупционных рисков, в частности путем проведения видеофиксации процедуры инспектирования не только инспекторами Госпродпотребслужбы, но и субъектами хозяйствования.

Кроме того:

- установлен порядок расчета стоимости мероприятий государственного контроля, финансируемых операторами рынка;

- регламентирована ответственность за незаконные решения, действия и бездействие должностных лиц компетентного органа и уполномоченных лиц;

- установлены фиксированные размеры штрафов, которые могут налагаться на операторов рынка;

- предусмотрено внесение сведений в реестр стран и мощностей, из которых разрешается ввоз пищевых продуктов и кормов в Украину.

Закон о государственном контроле, который осуществляется в целях проверки соответствия законодательству о безопасности и качестве пищевых продуктов и кормов, здоровья и благополучия животных (проект № 0906) Верховная Рада приняла 18 мая.

Ожидается, что принятие законопроекта обеспечит прогресс в выполнении Украиной обязательств по Соглашению об ассоциации с ЕС и позволит построить эффективную систему контроля, благодаря которой каждый потребитель будет защищен от приобретения опасных пищевых продуктов.

Джерело: dtkt

Помилково зараховані кошти на рахунок підприємства повернені протягом 5-ти днів: що з ПДВ?

ДФС розглянула питання щодо обкладення ПДВ грошових коштів, помилково зарахованих контрагентом на поточний рахунок підприємства у разі їх повернення на рахунок контрагента у 5-денний термін.

Помилкове списання/зарахування коштів - це списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Підприємства (незалежно від форм власності) мають повертати платникам у 5-денний термін помилково зараховані на їхні рахунки кошти. Якщо власник рахунку не повернув у зазначений термін помилково одержані кошти, то їх повернення має здійснюватись у загальному претензійно-позовному порядку.

Якщо між підприємствами існують договірні відносини щодо постачання товарів/послуг, то на дату надходження коштів на банківський рахунок у платника податку відповідно до ст. 187 ПКУ виникають податкові зобов'язання з ПДВ. 

При цьому на дату надходження коштів платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Одночасно на дату повернення коштів підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов'язання після реєстрації його в ЄРПН.

У разі відсутності договірних відносин між суб'єктами господарювання та повернення помилково зарахованих на поточний рахунок коштів у 5-денний термін, податкові зобов'язання з ПДВ у підприємства не виникають.

Тобто грошові кошти, помилково зараховані на поточний рахунок підприємства, не підлягають оподаткуванню ПДВ у разі виконання таких умов:

- відсутність договірних відносин між суб'єктами господарювання,

- повернення коштів у встановлений для таких випадків 5-денний термін.

Джерело: dtkt

Безвиз совсем близко: что нужно знать о пересечении границы

Владельцы заграничных биометрических паспортов с 11 июня смогут попасть в 30 стран шенгенской зоны без визы.  жерелоокумента, который открывает для украинцев границы с ЕС. 

Последним политическим решением на пути к безвизовому режиму было голосование Совета ЕС, которое состоялось 11 мая. Публикация закона запланирована на 22 мая, а начало безвизовых поездок – на 11 июня 2017 года. Сайт “Сегодня” выяснил, что нужно помнить для легкого пересечения границы и расспросил соседей о плюсах свободных путешествий.

Какие документы брать с собой?

Ездить в ЕС без виз смогут только украинцы с заграничным биометрическим паспортом. Биометрический паспорт можно оформить в подразделениях Государственной миграционной службы (ГМС), независимо от того, где вы прописаны. Украинцы в других странах могут обратиться в дипломатические учреждения. “Биометрика” обойдется от 557 до 810 гривен в зависимости от срока оформления. 

Также оформлением занимается сеть центров “Паспортный сервис”. К стандартной сумме прибавится еще 400 грн за услуги предприятия (цена составит от 957 до 1210 грн соответственно). 

Сотрудники пограничной службы имеют право поинтересоваться целью поездки, потому возьмите с собой приглашение в свободной форме, если едете в гости к друзьям или родственникам, и обратный билет. Также на паспортном контроле часто проверяют информацию о месте пребывания (например, бронь отеля), финансовых средствах (достаточно иметь с собой банковскую карту или наличные) и медицинской страховке.

Владельцы заграничных биометрических паспортов с 11 июня смогут попасть в 30 стран шенгенской зоны без визы.  жерелоокумента, который открывает для украинцев границы с ЕС. Последним политическим решением на пути к безвизовому режиму было голосование Совета ЕС, которое состоялось 11 мая. Публикация закона запланирована на 22 мая, а начало безвизовых поездок – на 11 июня 2017 года.

Какие документы брать с собой?

Ездить в ЕС без виз смогут только украинцы с заграничным биометрическим паспортом. Биометрический паспорт можно оформить в подразделениях Государственной миграционной службы (ГМС), независимо от того, где вы прописаны. Украинцы в других странах могут обратиться в дипломатические учреждения. “Биометрика” обойдется от 557 до 810 гривен в зависимости от срока оформления. 

Также оформлением занимается сеть центров “Паспортный сервис”. К стандартной сумме прибавится еще 400 грн за услуги предприятия (цена составит от 957 до 1210 грн соответственно). 

Сотрудники пограничной службы имеют право поинтересоваться целью поездки, потому возьмите с собой приглашение в свободной форме, если едете в гости к друзьям или родственникам, и обратный билет. Также на паспортном контроле часто проверяют информацию о месте пребывания (например, бронь отеля), финансовых средствах (достаточно иметь с собой банковскую карту или наличные) и медицинской страховке.

Как будет проходить проверка?

В Государственной пограничной службе Украины “Сегодня” рассказали, что биометрический загранпаспорт позволит избежать очередей во время прохождения контроля в аэропорту. Так, во многих международных аэропортах работают “электронные ворота” – автоматические пункты паспортного контроля. Владельцы “биометрики” могут сами пройти контроль – нужно всего лишь поднести документ к автомату, который считает информацию.

В аэропорту Борисполь, например, “электронные ворота” открыли в январе прошлого года. Напомним, сначала пассажиры авиалиния получают посадочные талоны, в которых указано место в самолете, а после сдают багаж и предъявляют к осмотру ручную кладь. Паспортный контроль проходит в последнюю очередь.

Украинцам, которые пересекают границу на машине, придется пройти: паспортный контроль (проверка документов, в том числе водительского удостоверения, заполнение таможенной декларации, в которой нужно указать все предметы), осмотр машины (также нужно показать свидетельство о регистрации транспорта) и таможенный досмотр.

В поезде и паспортный и таможенный досмотр проходит одновременно. Правоохранители проверят документы, ознакомятся с заполненной таможенной декларацией и осмотрят багаж.

В Украине работает 51 международный пункт пропуска для автомобильного транспорта, 32 пункта для железнодорожного и 20 – для морского транспорта. На каждом пункте есть пограничники и таможенная служба.  Правила на всех пунктах одинаковые. С собой нужно иметь внутренний и загранпаспорт, нельзя перевозить оружие, наркотические средства, товары, которые могут принести вред здоровью, порнографические материалы и т.д.

Как ездят наши соседи?

“Когда Молдова получила право безвизового въезда в страны шенгенской зоны, это казалось чем-то немыслимым: так не может быть, чтоб без длинных очередей к посольству, огромного множества справок и документов, неоднократного посещения консульского отдела… но чудеса случаются”, – рассказывает медиаэксперт и журналистка из Молдовы Наталья Скуртул, которая пользуется безвизом с 2014 года.

Наталья подтверждает – хотя все документы, кроме биометрического паспорта, являются рекомендованными, лучше взять их с собой. 

“Во-первых, необходимо оформлять медицинскую страховку на весь период нахождения в Европе. Хоть страхование и носит рекомендательный характер, но в любом пограничном пункте Вас могут о ней спросить – и это не добавит расположения к Вам стражей границы. 

Во-вторых, лучше иметь на руках подтверждение о том, что Вы вернетесь в страну проживания в виде обратного билета. Иногда пограничник может спросить: где Вы будете жить во время путешествия. На этот счет лучше иметь заготовленный вариант ответа: “У друзей в таком-то городе (можно назвать и имена друзей)”, “В таком-то отеле”. Часто спрашивают о цели визита”, – говорит журналистка.

Источник: info

4 етапи перевірок інспекторами Держпраці

Держпраці пояснила роботодавцям, як відбувається перевірка, яку проводять інспектори Держпраці.

Головні державні інспектори здійснюють державний нагляд  за дотриманням законодавства про працю шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Посадова особа має право на проведення перевірки за наявності у неї службового посвідчення та направлення на перевірку.

Перевірка складається з таких етапів:

1) Робота з документами, наданими суб’єктами господарювання на вимогу посадової особи.

2) Оформлення документів за результатами перевірки.

3) Ознайомлення суб’єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки.

4) Проведення за результатами перевірки роз’яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнобов’язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

За результатами перевірки складається акт.

Джерело: dtkt

Під санкції РНБО потрапили «1С», «Яндекс», «Вконтакте», «Одноклассники», «Мейл.ру» та багато інших

РНБО вирішило оновити персональні спеціальні економічні й інші обмежувальні заходи (санкції) для окремо визначених фізичних і юридичних осіб.

Під санкції потрапили, зокрема:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «1С» (Общество с ограниченной ответственностью «1С»)

Серед обмежувальних заходів, зокрема: заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності, заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб — резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Яндекс» (Общество с ограниченной ответственностью «Яндекс»)

Серед обмежувальних заходів, зокрема: заборона інтернет-провайдерам надання послуг із доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів/сервісів.

3. ТОВ «Вконтакте» (ООО «Вконтакте»)

Серед обмежувальних заходів, зокрема: заборона інтернет-провайдерам надання послуг із доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів Mail.ru (www.mail.ru) та соціально-орієнтованих ресурсів «Вконтакте» (www.vk.com) та «Одноклассники» (www.ok.ru).

4. ТОВ «Мейл.РУ Україна»

Серед обмежувальних заходів, зокрема: заборона інтернет-провайдерам надання послуг із доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів Mail.ru (www.mail.ru) та соціально-орієнтованих ресурсів «Вконтакте» (www.vk.com) і «Одноклассники» (www.ok.ru).

Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 15.05.2017 р. № 133/2017

Як повідомляє korrespondent.net, в розширений список потрапили 1 228 фізичних та 468 юридичних осіб. Проти юросіб термін дії санкцій продовжений від року до трьох років, для фізичних осіб – на терміни один рік, три роки, п’ять років і безстроково.

Зокрема указ передбачає блокування доступу до соцмереж ВКонтакте і Одноклассники, а також до сайтів Mail.Ru Group і Яндекса (але сам пошуковик буде працювати). Санкції передбачають блокування доступу до сервісів, 1С, Софтлайн Груп, Корпорації Парус і ще ряду інших російських IT-компаній.

Також санкції введені проти телеканалів РБК, “ТВ Центр”, ВГТРК, “НТВ Плюс” і “Звезда”, і антивірусних компаній “Лабораторія Касперського” і DrWeb. Інтернет-провайдерам наказано заблокувати доступ до цих інтернет-ресурсів. Поки всі перераховані вище сайти, які потрапляють під заборону, працюють.

Джерело: info

Заповнення звіту № ЗВР-1 та Довідки про використані розрахункові книжки

Використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО), книжок обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункових книжок (РК) є однією з найзаплутаніших та штрафонебезпечних ділянок бухгалтерського обліку.

Використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО), книжок обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункових книжок (РК) є однією з найзаплутаніших та штрафонебезпечних ділянок бухгалтерського обліку. У даній сфері постійно відбуваються зміни, що тільки додають  плутанини. Сьогодні розплутаємо клубок питань пов’язаних зі звітуванням щодо використання КОРО та РК.

Кому і як звітувати щодо КОРО та РК?

Спочатку розглянемо хто взагалі звітує про розрахункові операції, використання РРО, КОРО та РК та існуючі форми такої звітності. Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон про РРО) у статті 3 містить зобов’язання щодо розрахункових операцій для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу. 

Звітування щодо РРО та РК, які використовуються суб’єктами господарювання прописане пунктом 7 статі 3 даного закону.  Від одних суб’єктів вимагається звітувати в електронній формі, для інших – у паперовій (див. таблицю нижче).

Саме навколо цих двох форм звітування – дротовими/бездротовими каналами зв’язку та паперової – і відбувалися зміни в регулюванні розрахункових операцій з поступовим розширенням кола суб’єктів господарювання, які звітують в електронній формі та звуженням кола тих, які подають звіт у паперовій формі. 

Раніше паперові копії чеків передавалися в податкову та зберігалися 3 роки. Електронне звітування суб’єктів господарювання регулює Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби, затверджений наказом МФУ від 08.10.2012 р. № 1057.

Електронна форма звітування відбувається шляхом використання спеціального програмного забезпечення для РРО та серверу Головного процесингового центру Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП), що обслуговується НБУ та передає інформацію органам ДФС. Програмне забезпечення РРО працює в автоматичному режимі, надсилаючи всю необхідну інформацію через мережу Internet. 

У зв’язку з впровадженням даної системи в Україні відбулося поступове виведення з експлуатації РРО, які не підтримують такий спосіб роботи. У 2016 р. РРО без почекової передачі інформації заборонені та були виключені з реєстру. Останній державний реєстр РРО затверджений наказом ДФС України від 20.04.2017 р. № 275. У ньому ви можете знайти зареєстровані діючі  та заборонені моделі РРО.

Суб’єкти господарювання, які використовують РРО та звітують в електронній формі через дротові/бездротові канали зв’язку паперову звітність щодо відзвітованих операцій не подають, крім особливих випадків про які мова йде далі.

Звітування у паперовій формі врегульовує Порядок подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затверджений наказом МФУ від 21.01.2016 р. № 13 (далі – Порядок № 13). За ним складаються:

Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (ф. № ЗВР-1);

Довідка про використані розрахункові книжки.

Дана звітність пов’язана з використанням розрахункових квитанцій і складається щодо всіх КОРО, які ведуться суб’єктом господарювання та зареєстровані як на господарську одиницю, так і на РРО. Це випливає з пункту 3 Порядку № 13 та пункту 1 Інструкції щодо заповнення Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1, затвердженої Наказом МФУ від 21.01.2016 р. № 13 (далі – Інструкція про звіт).

Хто ж конкретно повинен звітувати через паперову форму? Нормативні документ чіткої та  прямої відповіді не дають, але можна дійти висновку, що це:

суб’єкти господарювання, які не використовують РРО, але застосовують КОРО та РК (випливає з абзацу 1 пункт 7 Закону про РРО та пункту 3 Порядку № 13);

суб’єкти господарювання, які використовують РРО, але з певних причин (тимчасове відключення електроенергії, вихід з ладу РРО) вимушені були певний час використовувати РК.

Щодо останніх, то про необхідність подання Звіту за формою ЗВР-1 свідчать:

пункт 6 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 р. № 547 (далі – Порядок ведення РК та КОРО), який вимагає використовувати КОРО, які зареєстровані на РРО, для здійснення записів на основі розрахункових квитанцій зокрема у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

пункт 3 Порядку № 13 вимагає подачі звітності щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю;

роз’яснення ДФС з бази Загальнодоступного інформаційно-довідникового ресурсу (ЗІР) категорії 109.09, де дається пряма відповідь, що суб’єкти господарювання у разі використання розрахункових книжок на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії падають Звіт за формою ЗВР-1 та Довідку про використані РК”.

Тимчасове відключення електроенергії, вихід з ладу РРО можуть спричинити використання РК та, як наслідок, подачу звіту за формою ЗВР-1

В усіх випадках звіт за формою ЗВР-1 повинен подаватися разом з Довідкою про використані РК (у разі наявності використаних РК), так як мало місце використання розрахункових квитанцій.

Слід застерегти, що відключення електроенергії мають бути підтверджені довідкою чи повідомленням  від постачальника електроенергії, якщо це відбувалося через планові чи аварійні роботи на мережі. Якщо дане відключення було внаслідок ремонтних робіт на самому суб’єктів господарювання, то повинні бути відповідні акти виконаних робіт. 

Дані документи повинні підтверджувати час відсутності електроенергії, так як це дає право на використання РК суб’єктам господарювання, які зобов’язані використовувати РРО. Також відповідно до статті 5 Закону про РРО проводити розрахунки  таким суб’єктам з використанням РК можна не більше 7 днів (інакше – треба застосовувати резервний РРО).

Паперові звіт за формою ЗВР-1 разом з Довідкою про використані РК подають  тільки ті суб’єкти, які працюють виключно з РК та ті, які працюють з РРО, але тимчасово вимушені були працювати з РК

Перелік суб’єктів, які не зобов’язані використовувати  РРО, але застосовують КОРО та РК та їх групування (з граничним річним обсягом – 200 тис. грн на суб’єкта, 75 тис. грн на відокремлений підрозділ або невстановленим граничним обсягом) визначається статтею 10 Закону про РРО та створеними під неї документами:

Постанова КМУ “Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 23.08.2000 р. № 1336”;

Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Коли подавати звітність щодо використання КОРО та РК?

Звітність щодо використання КОРО та РК подається до органу ДФС за місцем реєстрації РК не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця (див. пункт 7 статті 3 Закону про РРО). Звітність подається у складі форми ЗВР-1 та Довідки про використані РК. При цьому надавати КОРО та РК не потрібно.

У разі, якщо період використання РК не закінчився у звітному місяці, то подавати Довідку не треба (наприклад, якщо РК розпочата, але квитанції з неї ще використані не повністю). Це випливає з самої форми та назви звіту. Якщо використаних РК немає, то  й нема, чого зазначати у Довідці. Про це  також зазначено у самій формі примітці до Довідки: довідка повинна містити інформацію про розрахункові книжки, за якими дата кінця використання припадає на звітний місяць.

Джерело: info

Нацбанк застерігає від розголошення інформації про дані платіжних карток

Останнім часом все частіше кібершахраї телефонують користувачам платіжних карток, називаючись представниками Нацбанку та вимагаючи назвати конфіденційну інформацію про реквізити платіжних карток, суми залишків на рахунках або паролі до інтернет-банкінгу.

Нацбанк вкотре застерігає громадян від розголошення інформації про свої персональні дані та реквізити платіжних карток.

Пам’ятайте, що працівники Національного банку України, ніколи не телефонують з подібними проханнями.

Ні служба безпеки Національного банку України, ні керівництво Національного банку України не мають потреби та повноважень запитувати українців про дані їх платіжних карток та рахунків.

Будь-які запитання стосовно роботи з банківськими платіжними картками належать виключно до компетенції працівників банків-емітентів цих карток. При цьому, слід розуміти, що банки ніколи не запитують конфіденційну інформацію та не телефонують з невідомих телефонних номерів. Телефон вашого банку–емітента вказаний на звороті платіжної картки.

У разі отримання дзвінків від невідомих осіб, які будуть намагатися отримати персональні дані або інформацію щодо особистих карток та рахунків, необхідно припиняти такі розмови та звертатись до контакт–центру банку-емітенту картки або до правоохоронних органів.

Джерело: dtkt