ДФС про амортизацію малоцінних необоротних активів

У рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ декларації з прибутку зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, без урахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.

Податківці у листі від 02.03.2017 р. №4349/6/99-99-15-02-02-15 зазначили: оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами у платника не виникають.

Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі п. 138.1 ПКУ, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РI «Різниці» до рядка 03 РI декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом №897:

— у рядку 1.1.1 додатка РI до декларації відображається сума нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;

— у рядку 1.2.1 АМ додатка РI до декларації відображається сума розрахованої амортизації необоротних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Таким чином, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, без урахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.

Джерело: dtkt

Внесено зміни до порядку проведення зустрічних звірок

Зміни стосуються механізму проведення зустрічних звірок, оформлення їх результатів, порядку направлення запитів та довідок про результати зустрічних звірок суб'єктам господарювання.

Уряд постановою від 29.03.2017 р. № 193 вніс зміни до Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок, зокрема, щодо механізму проведення зустрічних звірок, оформлення їх результатів, порядку направлення запитів та довідок про результати зустрічних звірок суб'єктам господарювання.

Прийнятим рішенням даний Порядок приведено у відповідність до Податкового кодексу.

Зокрема у Порядку уточнено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок платників податків.

У разі необхідності проведення зустрічної звірки контролюючий орган (ініціатор) надсилає контролюючому органу (виконавцю), до компетенції якого віднесено реалізацію повноважень щодо здійснення податкового контролю стосовно суб’єкта господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження даних, отриманих від платника податків та інших суб’єктів інформаційних відносин.

Зустрічна звірка може бути проведена контролюючим органом (ініціатором) самостійно, якщо здійснення податкового контролю щодо цього суб’єкта господарювання віднесено до його компетенції.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка у двох примірниках, яка підписується суб’єктом господарювання або його законним представником і посадовими особами контролюючого органу, які її проводили, та реєструється у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручається особисто суб’єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.

Джерело: dtkt

Планується призупинити дію ліцензії всім порушникам

Призупиняти дію ліцензії будуть за грубе порушення ліцензійних умов.

Предложено усовершенствовать механизм приостановления действия лицензии и наделить соответствующим правом все органы лицензирования.

На сегодня отдельные органы лицензирования лишены права приостанавливать действие лицензии на осуществление конкретного вида хоздеятельности.

Так, основанием для приостановления действия лицензии предлагается установить грубое нарушение лицензионных условий - невыполнение лицензиатом в установленный срок предписания об устранении нарушений лицензионных условий или совершение им нарушения лицензионных условий, которое свидетельствует о явном и умышленном пренебрежении требованиями и повлекло последствия в виде значительного ущерба, причиненного государству, окружающей среде, физическим или юридическим лицам.

Исчерпывающий перечень грубых нарушений по каждому виду лицензируемой деятельности указывается в лицензионных условиях конкретного вида деятельности.

Решение о приостановлении действия лицензии должен принимать орган лицензирования в течение 10 рабочих дней с даты установления оснований. Такое решение вручается лично лицензиату или направляется ему почтовым отправлением не позднее трех рабочих дней с даты его принятия. Действие лицензии считается приостановленным со дня, когда лицензиат узнал или должен был узнать о приостановлении.

Лицензия, действие которой приостановлено, возобновляется:

- по окончании срока, на который было приостановлено ее действие;

- по решению органа лицензирования в случае устранения нарушений, послуживших причиной приостановления действия лицензии;

- по решению суда.

Такие нововведения предложены в законопроекте № 6221 «О внесении изменений в Закон Украины «О лицензировании видов хозяйственной деятельности» относительно приостановления действия лицензии».

Целью законопроекта является внедрение действенного способа реагирования со стороны государства на нарушения лицензиата, что, во-первых, сделает невозможным дальнейшее осуществление лицензированной деятельности лицензиатом, а во-вторых - предоставит лицензиату время и возможность устранить допущенные нарушения, исправиться и продолжить лицензированную деятельность.

Джерело: dtkt

Дата здійснення операції для зарахування підприємством активів на баланс: позиція Мінфіну

На думку Мінфіну, датою здійснення операції для зарахування підприємством активів (товарів) на баланс є дата, на яку підприємству переходять усі ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані активи (товари).

Мінфін у листі від 18.11.2016 р. № 31-11410-07-27/32754 нагадує, що згідно з П(С)БО 9 та п. 2.1 Методичних рекомендацій запаси визнаються активом, якщо:

підприємству перейшли ризики й вигоди, пов’язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;

підприємство здійснює управління та контроль за запасами;

існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням;

вартість запасів може бути достовірно визначена.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9.

Відповідно до п. 2.5 Методичних рекомендацій запаси, придбані за іноземну валюту, оцінюються у валюті звітності із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операцій (дата визнання активів).

Таким чином, датою здійснення операції для зарахування підприємством активів (товарів) на баланс є дата, на яку підприємству переходять усі ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані активи (товари).

Джерело: dtkt

Президент підписав закон про зміни у процедурі е-декларування

Зокрема, до 1 травня 2017 року продовжено строк подання декларації для осіб, які подають таку декларацію вперше.

27 березня Президент підписав Закон від 23.03.2017 р. №1975-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб" (він же раніше законопроект №6172).

Коротко про головні зміни

1) Продовжено до 1 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до цього Закону подають таку декларацію вперше.

2) Суб’єктами, на яких поширюються дія Закону про запобігання коріпції, тепер також є:

- кандидати на виборні посади, 

- фізичні особи, які:

отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом);

систематично, протягом року, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, - якщо фінансування (оплата) таких робіт, послуг здійснюється безпосередньо або через третіх осіб за рахунок технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції;

є керівниками або входять до складу вищого органу управління, інших органів управління громадських об’єднань, інших непідприємницьких товариств, що здійснюють діяльність, пов’язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та/або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції.

http://profit-consul.com.ua/

3)  Звільняються від обов’язку подання декларації курсанти вищих військових навчальних закладів, курсанти вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсанти факультетів, кафедр та відділень військової підготовки

4) Суб’єкти декларування, які не мали можливості до 1 квітня за місцем військової служби подати декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у зв’язку з виконанням завдань в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, безпосередньою участю у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення АТО, направленням до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу, подають таку декларацію за звітний рік протягом 90 календарних днів із дня прибуття до місця проходження військової служби чи дня закінчення проходження військової служби.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Особи, яких цим Законом віднесено до суб’єктів декларування, подають першу декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 2018 році за період з дня набрання чинності цим Законом до 31 грудня 2017 року.

Особи, які звільнилися або звільняються згідно з цим Законом від виконання обов’язку подати відповідну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію, що охоплює період до набрання чинності цим Законом, не подають та до відповідальності не притягуються.

Джерело: dtkt

Нову декларацію з плати за землю подаємо в травні за квітень 2017 року

Податківці повідомили, що звітувати за новою формою декларації з плати за землю потрібно буде в травні за квітень 2017 року.

Нагадаємо, що Мінфін наказом від 23.01.2017 р. №9   виклав у новій редакції форму Податкової декларації з плати за землю (про що ми повідомляли тут). Наказ набрав чинності 21.03.2017 р.

Як роз'яснює ДФС відповідно до внесених змін в декларації слід відображати:

- місяць і рік, а також дату державної реєстрації прав на земельну ділянку, а також дати документа, що засвідчує/підтверджує право оренди землі;

-площу земельної ділянки не лише в га, а також і в кв. м;

-нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки.

Крім того, при уточненні податкових зобов’язань більше не потрібно буде розмежовувати суми збільшення/зменшення податкових зобов’язань на ті, за якими ще не настав строк сплати, і на ті, за якими строк сплати вже минув.

Щодо звітування за новою формою податківці зазначили: враховуючи норми п. 46.6 ПКУ вперше подавати нову форму декларації потрібно буде в травні за квітень 2017 року.

Джерело: dtkt

Термін давності для штрафу при розрахунках в готівковій чи безготівковій формі

Податківці роз'яснили, що в даному випадку застосовуються норми ПКУ, згідно з якими такий термін становить 1095 днів.

Контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до ПКУ.

При цьому, відповідно до п. 114.1 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Згідно з п. 102.1  ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом цього строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При поданні платником податку уточнюючого розрахунку до декларації контролюючий орган має право визначити суму ПЗ за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, оскільки Законом не передбачено термін давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо проведення розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, то застосовуються норми ПКУ, згідно з якими такий термін становить 1095 днів.

Джерело: dtkt

Мінсоцполітики про перевірки дотримання трудового законодавства

Андрій Рева заявив, що Мінсоцполітики постійно стежить за дотриманням норм законодавства у сфері праці, в тому числі щодо підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн.

«Для цього було створено робочу групу на чолі з Віце-прем’єр-міністром Павлом Розенком та посилено роботу Державної служби з питань праці. І, найголовніше, з початку року суттєво збільшено штрафні санкції за порушення законодавства з оплати праці», – повідомив Андрій Рева.

Міністр пояснив, що інспектори приходять з перевірками на підприємства у відповідь на звернення працівників, які вважають, що їхні права порушено.

Так, за інформацією Державної служби з питань праці, за період з початку року по 23.03.2017 р. надійшло 2238 скарг громадян щодо недотримання мінімального розміру заробітної плати, з них 1974 – з Урядового контактного центру.

З 1 січня 2017 року було перевірено 2400 роботодавців з питань додержання мінімального розміру заробітної плати, у тому числі:

241 – державної форми власності,

377 – комунальної форми власності.

Під час перевірок виявлені порушення законодавства щодо дотримання мінімального розміру заробітної плати стосовно 45 працівників.

Кіровоградській області стосовно 10 працівників,

Сумській – 3,

Волинській – 1,

Полтавській – 2,

Івано-Франківській – 16,

Запорізькій – 2,

Миколаївській – 4,

Закарпатській – 1,

Львівській – 2,

Черкаській стосовно 4 працівників.

За результатами перевірок керівникам підприємств, установ, організацій видані приписи на усунення виявлених порушень, складені та передані до суду протоколи про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 41 КУпАП, матеріали перевірок надані уповноваженим особам для розгляду та накладання фінансових санкцій відповідно до статті 265 КЗпП.

Джерело: dtkt

Претензія. Складання претензії

Претензія являє собою процесуальний документ, який, як правило надсилається особі з вимогою усунути порушені ним зобов’язання. Складання претензії необхідно для врегулювання правового спору в досудовому порядку і є так званою претензійної стадією вирішення спору.

Претензія є важливою стадією досудового врегулювання спору, тому грамотне її оформлення та написання відіграє важливу роль при вирішенні спірних ситуацій.

Написання претензії

Переконлива і обґрунтована претензія — запорука успішного врегулювання розбіжностей між сторонами договору у досудовому порядку.

Написання претензії оформляється в довільній формі, але при складанні слід врахувати основні вимоги:

1. У графі «адресат» має бути прописано найменування організації, її юридична адреса;

2. Надання повної інформації про заявника;

3. Детальний виклад всіх вимог і суті претензії;

4. Обов’язково посилатися на норми законодавства;

5. Опис намірів заявника при невиконанні особи своїх зобов’язань в добровільній формі;

6. Вказати дату складання претензії, посвідчення документа особистим підписом;

7. Прикріпити необхідні документи до претензії, на яких засновані вимоги.

Складання претензії

Претензія оформляється у двох примірниках відповідно до кількості сторін, відповідно, один відправляється особі яка порушила правила, з обов’язковою відміткою в отриманні, а другий залишається у заявника. Заявник повинен мати претензію для того, щоб він міг підтвердити отримання претензії опонентом.

У разі відмови адресатом отримати претензію, її можна відправити цінним рекомендованим листом з описом письма. У такій ситуації особа повинен відповісти на лист протягом місяця з дня, коли особа отримала таку претензію.

Джерело: jurist

Кабмін нещодавно ухвалив законопроект міністерства фінансів про нову Службу фінансових розслідувань, котра має замінити випадково ліквідовану податкову міліцію. Юристи пояснили, які найпрогресивніші для підприємців зміни містить закон, а також проаналізували, кому саме має підпорядковуватися новий орган.

Ранок 22 березня виявився для українського бізнесу дійсно добрим. Після числених доопрацювань та тривалих обговорень, включаючи кулуарні домовленості, уряд нарешті схвалив Мінфінівський проект щодо створення Служби фінансових розслідувань.

Про цю добру новину я дізнався зі своєї стрічки в facebook. Вона йшла одразу після посту одного з моїх колег по цеху про дії співробітників податкової міліції із красномовним додатком у вигляді фото зламаних дверей офісу, людей в масках та камуфляжі, розкиданих документів і вилучених системних блоків комп"ютерів. Співпадіння? Маю сумнів. Такі світлини з"являються в моїй стрічці, і не тільки в моїй, регулярно.

І ось нарешті з'явилася надія, що цьому рудименту пострадянської епохи прийде кінець.

Я далекий від переможних реляцій з цього приводу, оскільки законопроект парламентом ще не прийнятий, хоча і президент, і прем"єр вже висловили свою схвальну позицію. Але найголовніше — чи не створюємо ми нового монстра у вигляді Служби? Чи дійсно СФР — це стратегічний крок до поліпшення бізнес-клімату, залучення інвестицій та подальшого розвитку економіки, як про це оптимістично доповідає кабмінівський портал?

"Хто на новенького?"

В українських реаліях не важливо, як буде називатися служба. Навіть її обсяг та склад повноважень не є вирішальними.

Найголовніше — хто буде контролювати нову Службу.

Претендентів кілька. І саме ця підкилимна боротьба між ними пояснює тривалу підготовку і розгляд законопроектів в кулуарах різних відомств.

Незважаючи на прийняття Кабміном саме Мінфінівського законопроекту, питання контролю над службою дотепер не знято. Боротьба точиться між Міністерством внутрішніх справ, Державною фіскальною службою та, власне, Мінфіном.

Вважаю, що концептуально неправильно підпорядковувати сервісну інтелектуальну службу — а саме в такому вигляді вона задекларована розробниками законопроекту — силовикам із МВС. З іншого боку, було б помилкою залишати її і в ДФС, враховуючи сумний бекграунд і гучні корупційні скандали у відомстві. Нібито залишається Мінфін.

Але враховуючи мінливість української політики, множинність впливів і непередбачуваність парламенту — точно спрогнозувати, хто ж буде контролювати Службу, вкрай важко.

Щоправда, Мінфін, як координатор, підтримується МВФ, що надає пану Олександру Данилюку додаткових шансів.

Чому це важливо?

Від того, хто координує роботу СФР, будуть залежати принципи створення цього органу. Чи буде він каральним, як стара податкова міліція, чи все ж — аналітичним, за принципом подібних органів в розвинутих країнах. Відтак, або бізнес продовжують "кошмарити" ті самі м"язисті хлопці під оновленою вивіскою Служби, або ж це буде принципово нова структура, де працюватимуть переважно ботани-інтелектуали в білих комірцях, сконцентровані на запобіганні злочинів в економічній, фінансовій та податковій сферах. Погодьтеся, різниця відчутна навіть за зовнішніми ознаками.

Крім того, розробники законопроекту спрямували свої зусилля на усунення дублювання повноважень контролюючих органів у боротьбі зі злочинністю.

Формування єдиного сучасного органу в цій сфері давно стоїть на порядку денному і потребує негайного вирішення. Інакше натовпи перевіряючих з різних відомств і надалі будуть пити кров українського бізнесу.

Ключові повноваження СФР виписані в законі відповідно до бачення Мінфіном служби як інтелектуальної і сервісної. З іншого боку, і каральної функції вона не позбавлена. Адже має здійснювати оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування, приймати, реєструвати заяви про злочини, відповідно до підсудності служби.

ТОП-5 покращень для бізнесу

Український бізнес чекає покращень від кожної влади. Щоправда, на практиці справа найчастіше обмежується передвиборчими обіцянками. Сподіваюся, що у разі прийняття запропонованого законопроекту про Службу фінрозслідувань, ситуація з перетворенням обіцянок в реальні позитивні зміни все ж виправиться. Новинки, які, на мій погляд, перезавантажать відносини бізнесу і влади:

Створення Служби як єдиного контролюючого органу виявлення та розкриття злочинів у сфері господарської діяльності, що шкодять публічному інтересу в фінансовій сфері;

Акцент на сервісній, а не на оперативно-розшуковій функції служби. Іншими словами, завдання запобігати, а не тільки боротися з наслідками;

Конкурсний принцип добору і призначення кадрів до СФР;

Контроль за діяльністю Служби з боку громадськості. Адже повинна бути створена громадська рада у складі 35 членів, серед яких представники громадських об"єднань, профспілок, асоціацій, журналісти тощо;

Недопущення до Служби осіб, які після 2010 року проходили службу на посадах слідчих або оперативних працівників в підрозділах правоохоронних органів з протидії економічним злочинам.

Цікавинки від Мінфіну на десерт

Звісно, цими змінами законопроект не обмежується. Тому певну увагу слід приділити іншому. 

Зокрема, формуванню штату служби, матеріальному забезпеченню, спеціальним званням тощо.

Нова служба — нові підходи, вирішив Мінфін, затвердивши порядок добору кандидатів на посаду в Службі із застосуванням поліграфа під час співбесіди.

Під час служби такий поліграф проходиться посадовцями, детективами СФР щорічно. В службі встановлюються спеціальні звання — від молодшого до генерального інспектора (майже генеральний секретар). Останнє звання присвоюється виключно керівнику Служби. 

Посадові особи, що мають спеціальні звання, фактично мають ті самі повноваження, що й полісмени. А саме — застосовувати спеціальні засоби, зброю, проводити у осіб перевірку документів тощо.

Штат Служби фінрозслідувань скорочений порівняно із податковою міліцією більше, ніж на 1 000 осіб. Водночас зарплати також зростають.

Керівник буде отримувати 64 000 гривень, а детектив — 32 000 гривень.

Проте, хоч яким би вдалим і прогресивним видавався закон, в українських реаліях цього замало. Вкрай важлива практика його використання, яка іноді, як викривлене дзеркало, перетворює найбільші успіхи законотворення в найгучніші провали правозастосування.

Источник: dtkt

Реєстрація нового виду діяльності юрособою – платником єдиного податку III групи

Податківці нагадали порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, зокрема, нового виду економічної діяльності юрособи.

Одним із випадків, коли платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, є здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку. У цьому випадку необхідно внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Для внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, нового виду економічної діяльності юридичної особи, необхідно подати Заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (форма 3), затверджену наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016  № 3268/5.   

Разом з цим, необхідно подати до органу фіскальної служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування із зазначенням відомостей про зміну видів господарської діяльності (пп. 298.3.1 ПКУ).

Джерело: dtkt

ДФСУ припинила супроводження ПЗ "Податкова звітність" (ОПЗ)

ДФСУ повідомила про припинення супроводження програмного забезпечення «Система формування та подання до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді».

Як пояснюють у ДФСУ, це пов'язано з дублюванням характеристик зі Спеціалізованим клієнтським програмним забезпеченням для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

За функціональністю Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» має додатково можливість формувати і відправляти статистичну звітність та звітність до Пенсійного фонду та можливість накладання електронного цифрового підпису.

Джерело: dtkt

Які накази скасував Кабмін під час "дерегуляційного дня": оприлюднено перелік

Оприлюднено розпорядження Кабміну, згідно з якими було скасовано 90 наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Нагадаємо, що 10 березня в Кабінеті Міністрів України відбувся “дерегуляційний день”. Його результатом стало скасування більше 100 різних незаконних або застарілих документів.

- Розпорядження КМУ від 10.03.2017 р. № 166-р

Прийняття даного рішення зумовлене внесенням змін до низки Законів України, зокрема "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про охорону праці", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а також втратою чинності Закону України "Про пожежну безпеку".

Розпорядженням скасовано 69 наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що втратили актуальність або ж скасовані як такі, що встановлювали регуляторні бар’єри.

- Розпорядження КМУ від 10.03.2017 р. № 169-р

Цим рішення скасовано 21 наказ міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зокрема, таких, які не відповідають положенням Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У результаті скасування ряду нормативно-правових актів буде застосовано єдину процедуру, що передбачена зазначеним Законом. Це зменшить можливості для зловживань з боку представників органів державного нагляду (контролю), на які поширюється сфера дії Закону.

Окрім того, цим рішенням рекомендовано НКЦПФР,  НКРЕКП, НКРЗІ переглянути власні нормативно-правові акти (загалом їх 7) та привести їх у відповідність з вимогами Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та інших законів України.

Розпорядження набирають чинності через два місяці з дня їх опублікування.

Нагадуємо також, що згідно з повідомленням ДРСУ, Кабмін ще схвалив постанову «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».  Проте поки що текст цієї постанови не оприлюднений.

Джерело: dtkt

Порядок реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги зазнав змін

Уряд прийняв рішення, яке спрощує процес реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги та забезпечує його прозорість.

Кабмін постановою від 16.03.2017 р. №146 вніс зміи до Порядку реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги.

Зокрема, Мінсоцполітики надано право затверджувати вичерпний перелік документів, які подаються для прийняття рішень про визнання гуманітарною допомогою вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг.

Крім того, документом спрощено вимоги щодо обов'язкового нотаріального оформлення копій установчих документів, які подаються для включення юридичних осіб до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

Також, Мінсоцполітики має оприлюднювати рішення про включення юридичних осіб до зазначеного реєстру, що своєю чергою сприятиме забезпеченню прозорості процесу реєстрації.

Джерело: dtkt

Наскільки детально зазначати зміст операції в первинних документах: позиція ВАСУ

На думку ВАСУ, якщо складені між позивачем та його контрагентом акти є однотиповими, не містять змісту наданих послуг, то це не є свідченням не здійснення операцій загалом. Ступінь деталізації опису госпоперації у первинному документі законодавством не встановлена.

Ситуація: ДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ (далі - Товариство) з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку в декларації з ПДВ за жовтень 2014 року взаємовідносин з іншим ТОВ (далі - ТОВ2) за результатами якої складено акт перевірки. Згідно з ним позивачем порушено вимоги, зокрема, пп. «а» п. 198.1, пункт 198.6 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 2  396  906,00 грн за жовтень 2014 року.

На підставі вказаного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 3  595 359, 00 грн (у тому числі 2  396  906, 00 грн - за основним платежем та 1  198  453, 00 грн - за штрафними санкціями).

Висновки ДПІ про порушення позивачем названих  вище норм ґрунтуються на тому, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі документів, виписаних ТОВ 2, оскільки, на думку податкового органу, операції із таким контрагентом фактично не здійснювались. Роблячи такий висновок, податківці посилались на те, що позивачем не надано звітів про виконання послуг з комерційного посередництва, а також отримання комерційного посередництва не мало ділової мети, оскільки позивач уклав договори з ТОВ 2 пізніше, аніж з контрагентом, комерційним посередником з яким виступало ТОВ 2.

Товариство звернулось в суд з адміністративним позовом до ДПІ про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення-рішення.
 Позиція судів попередніх інстанцій: Господарські операції для цілей визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій наведеному уваги не надали та, здійснюючи оцінку наслідкам відображення позивачем в податковому обліку вартості товарів (робіт, послуг), належним чином не перевірили реальності господарських операцій та не з'ясували чи призвели ці операції до реальних змін майнового стану позивача.

Суд першої інстанції дійшов висновку  про правомірність формування позивачем даних податкового обліку на підставі наявних у матеріалах справи копій договору, додатків до нього, актів, банківських виписок.

Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку вказаним доказам, дійшов висновку, що вони не є належним доказом реальної участі ТОВ 2 у наданні послуг комерційного посередництва, оскільки:

по-перше, відсутній звіт про результати наданих послуг,

по-друге, акти є однотиповими, не містять змісту наданих послуг,

по-третє, договір комерційного посередництва щодо поставки нафтопродуктів (палива) укладений пізніше, аніж сам договір поставки нафтопродуктів (палива).

Позиція ВАСУ: Такі висновки суду апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки, законодавець не визначив конкретного переліку документів, якими платник повинен підтвердити реальність виконання господарської операції.

З метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає положенням статті 9 Закону про бухоблік, та складення яких узгоджується із законодавчо установленими вимогами щодо оформлення такої операції або із звичаєвою практикою. За таких обставин, твердження ДПІ та суду апеляційної інстанції про необхідність складення звітів є надуманими, оскільки за результатами наданих послуг  позивачем складено акти надання послуг, що по своїй суті документом, що засвідчує факт надання послуг.

Та обставина, що складені між позивачем та його контрагентом акти є однотиповими, не містять змісту наданих послуг, також  не є свідченням не здійснення операцій загалом. Адже чинне законодавство не містить положень, які б забороняли складати однотипові акти виконаних робіт. Більш того, це є звичайною практикою суб'єктів господарювання.

Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена, а умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі сукупності документів (зокрема договорів, додаткових угод та ін.) зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Укладення договору комерційного посередництва щодо поставки нафтопродуктів (палива) пізніше, аніж сам договір поставки нафтопродуктів (палива) також не є обставиною, яка свідчить про те, що комерційне посередництво не здійснювалось фактично. Адже, як свідчать акти надання послуг, договір та додатки до нього, послуги комерційного посередництва полягали не в пошуку постачальників, а полягали саме в організації поставок товарів від нерезидента позивачу, що є звичайною практикою для суб'єктів господарювання, що здійснюють імпортні операції.

Джерело: dtkt

Трудовые книжки, не полученные при увольнении, хранятся в течение двух лет в отделе кадров

Главный государственный инспектор отдела по вопросам экспертизы условий труда Управления Гоструда в области Анна Царенко провела информационный семинар в ООО «Евростенд-Групп» по вопросам соблюдения законодательства о труде на получение трудовой книжки при увольнении работника.
 

Инспектор объяснила, что в соответствии с абзацем вторым пункта 4.2 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины, Министерства социальной защиты населения Украины от 29.07.93 г. N 58, пересылка трудовой книжки по почте с доставкой по указанному адресу допускается только с письменного согласия работника. Пунктом 4.2 Инструкции установлено, что в случае отсутствия работника на работе в день увольнения, собственник или уполномоченный им орган в этот день направляет ему почтовое уведомление с указанием о необходимости получения трудовой книжки.

В случае неполучения работником трудовой книжки по причине отсутствия работника на работе в день увольнения и неявки за трудовой книжкой после вручения ему почтового сообщения, рекомендуется сообщение, где указана необходимость получения трудовой книжки, будет документальным подтверждением факта неявки за трудовой книжкой в возможных спорных ситуациях, которые возникают между работником и собственником. Пунктом 6.2 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, трудовые книжки, не полученные работниками при увольнении, хранятся в течение двух лет в отделе кадров предприятия отдельно от остальных трудовых книжек работников, находящихся на работе. После этого срока невостребованные трудовые книжки хранятся в архиве предприятия.

Инспектор отметила, что во избежание спорных вопросов с работником, который уволился, рекомендуется выяснить причину отсутствия работника на работе (наличие уважительных причин) в день увольнения и вручить ему трудовую книжку.

Источник: buhgalter911

Оподаткування відступлення права вимоги та позики

Якщо за договором про відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора, то доходу у розумінні ПКУ у нового кредитора не виникає, - ДФСУ.

ДФСУ у листі від 24.02.2017 р. №3894/6/99-99-13-02-03-15 нагадує, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пп. 14.1.255 ПКУ відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

При цьому доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Таким чином, якщо відповідно до договору про відступлення права вимоги до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто відбувається  заміна кредитора, то доходу у розумінні ПКУ у нового кредитора не виникає.
 Щодо позики
Згідно з пп. 14.1.267 ПКУ позика – це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов’язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Тобто в розумінні ПКУ позику надають виключно фінансові установи або нерезиденти, крім нерезидентів, які мають офшорний статус.

Водночас пп. 14.1.257 ПКУ встановлено, що фінансова допомога – це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Відповідно до п. 162.1 ПКУ платником ПДФО є, зокрема, фізособа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пп. 163.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 165.1.31 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються ст. 1046 – 1053 ЦКУ.

При цьому в законодавстві визначаються поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов’язання».

Так, відповідно до ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з цим строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ПКУ.

Джерело: dtkt

Отримано дохід від продажу нерухомості за попереднім договором: що з ПДФО?

ДФСУ роз'яснила: такі кошти, одержані фізичною особою від юридичної особи, оподатковуються ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

У листі від 02.03.2017 р. № 3044/В/99-99-13-02-03-14 податківці роз'яснили, що  попередній договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, є неукладеним. Але при цьому кошти, одержані фізичною особою від юридичної особи, оподатковуються ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Нагадаємо, що попереднім вважається договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, – у письмовій формі.

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. 

Джерело: dtkt

Суд не отвечает за незаконные решения

Иск к суду и государству не подлежит рассмотрению в порядке гражданского производства.
Каждый человек имеет право на защиту в суде своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания и защиту своего интереса, который не противоречит общим принципам гражданского законодательства, в частности, путем возмещения морального вреда.

Однако иски о возмещении морального вреда, причиненного незаконным определением судьи, поданные к суду, неподсудны судам общей юрисдикции. Между истцом и судом (судьей) указанные правоотношения не возникли.

В соответствии со статьей 125 Конституции (в редакции, действующей на момент возникновения спорных правоотношений) в Украине действуют местные, апелляционные, высшие специализированные и Верховный Суд Украины.

Лица имеют право обжаловать судебное решение в суды высшей инстанции в порядке и на основаниях, определенных в процессуальном законодательстве.

Таким образом, законодательство дает возможность в полной мере реализовать право на обжалование судебного решения.

Законность процессуальных актов и действий (бездействия) судей, совершенных при рассмотрении конкретного дела, не может проверяться за пределами предусмотренного законом процессуального контроля.

Таким образом, надлежащим ответчиком по таким спорам может быть только государство, а не суды (судьи), которые действуют от имени государства и выполняют возложенные на них государством функции правосудия.

Такая правовая позиция была изложена Верховным Судом Украины в постановлении от 1 марта 2017 года по делу № 6-3139цс16. Иск был подан к Червоноградскому горсуду Львовской области и государству Украина в лице Государственной казначейской службы.

Истец просил взыскать с государства 1 млн грн на возмещение морального вреда, причиненного в результате незаконных действий судьи в связи с вынесением незаконного определения, что повлекло унижение его чести, достоинства и деловой репутации. ВСУ счел обоснованным отказ в открытии производства по делу.

Источник: ligazakon

Простій та освоєння нового виробництва: порядок оплати

Держпраці роз'яснила порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва.

Оплата за час простою
Держпраці у Хмельницькій області нагадує, що відповідно до ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.
Законодавством не передбачено проведення будь-яких доплат працівникам за час простою. Тобто донараховування до мінімальної заробітної плати за час простою проводити непотрібно.

Джерело: dtkt

Договір з одного речення: які положення доцільно включати до тексту, а яких можна чи навіть варто уникати?

У практиці цивільно-правових відносин часто зустрічаються громіздкі договори, в яких сторони намагаються деталізувати положення, щоб захистити свої інтереси. Проте інколи одних лише істотних умов може бути цілком достатньо.
Обмежитися істотними

Розглянемо ситуацію, коли сторони підписали договір, що складається лише з одного речення.
«Громадянин (П.І.Б.) зобов’язується передати у власність ТОВ «Х» швейну машину моделі «N», а ТОВ «Х» зобов’язується прийняти її та оплатити».

Попри скромний обсяг цього документа, він є повноцінним цивільно-правовим договором купівлі-продажу та породжує для сторін відповідні правовідносини, на які поширюється дія положень Цивільного кодексу. З’ясуємо, чому.

Стаття 638 ЦК визначає як умову укладення договору досягнення згоди щодо всіх його істотних умов, до яких у будь-якому випадку належать умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для конкретного виду договорів, а також умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

З аналізу гл.54 ЦК випливає, що до істотних умов усіх договорів купівлі-продажу, крім предмета, належать також умови щодо кількості товару.

У договорі, що розглядається, сторони визначили як предмет договору, так і кількість товару, виходячи з того, що словосполучення «швейна машина» вжито в однині. Отже, за умови, що ні продавець, ні покупець не висували якихось додаткових вимог, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов цього правочину.

Звісно, в подальшому при виконанні такого договору може виникнути багато питань: в який строк продавцеві слід передати товар, яка сума підлягає оплаті покупцем та інші. Проте ці питання чітко врегульовані навіть попри те, що сторони залишили їх поза увагою. Річ у тім, що на підставі ч.1 ст.628 ЦК до договору «автоматично» включаються умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, незважаючи на те, чи присутні вони безпосередньо в тексті документа. Це дає можливість заповнити прогалини, якщо сторони з якихось причин не передбачили умов, в яких при виконанні правочину виникне потреба.

Так, у випадку незазначення ціни товару, що, за загальним правилом, допускається ст.691 ЦК (щоправда, Верховний Суд України у своїй практиці відносить ціну до істотних умов договору купівлі-продажу), вартість установлюватиметься, виходячи із ринкових цін на аналогічні товари.

У свою чергу, якщо не визначено строку передання товару, він передається протягом 7 днів від дня пред’явлення покупцем вимоги (стст.663 та 530 ЦК).

Якщо ж не було врегульовано питання комплектності товару, продавець повинен передати товар, комплектність якого відповідатиме звичаям ділового обороту або іншим вимогам, що звичайно ставляться (ч.2 ст.682 ЦК).

Звісно, відсутність таких умов може спричинити певні незручності для сторін, проте на юридичну силу договору жодним чином не впливає.

Правовстановлюючі домовленості
Також виникає питання: які положення доцільно включати до тексту договору, а яких можна чи навіть варто уникати? Яким великим за обсягом не був би договір, усі його положення можна поділити на три групи:

• правовстановлюючі (встановлюють права та обов’язки сторін);

• дублюючі (повторюють за своїм змістом норми, передбачені законодавством);

• недійсні (суперечать законодавству).

Правовстановлюючий характер мають істотні умови та умови договору, що регулюють відносини сторін інакше, ніж це визначено законодавством. Так, умова щодо відстрочення оплати товару буде правовстановлюючою. Адже за її відсутності товар підлягатиме оплаті відразу після його отримання або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (ч.1 ст.692 ЦК).

Дублюючі норми мають швидше інформативний характер — як нагадування про об’єктивне існування певних правових норм, що регулюють взаємовідносини сторін. Так, пункт, яким передбачено стягнення 3% річних у випадку несвоєчасної оплати товару, дублює положення ст.625 ЦК.

Недійсні положення суперечать вимогам законодавства і до відносин сторін не застосовуються. Як приклад можна навести умову про скорочення строку позовної давності, що забороняється ч. 2 ст. 259 ЦК. Щоправда, недійсність окремого пункту договору необов’язково тягне за собою недійсність договору в цілому (ст. 217 ЦК).

Вирішення спорів
Пункт «Всі спори між сторонами за цим договором вирішуються в суді» дублюватиме чинні законодавчі положення. Адже і за його відсутності сторони можуть звернутися до суду. Відповідне право передбачено процесуальним законом.

Натомість третейське застереження матиме правовстановлюючий характер, оскільки передання спору на вирішення третейського суду можливе тільки за домовленістю сторін.

Нарешті, пункт «Вирішення спорів за цим договором у судовому порядку не допускається» буде недійсним, оскільки відмова від права на звернення до суду суперечить ч.3 ст.3 Цивільного процесуального кодексу.

Отже, до тексту договору слід включати істотні умови, а також положення, що регулюватимуть відносини сторін інакше, ніж це встановлено диспозитивними нормами законодавства.

Джерело: dtkt

Коли положення Генеральної угоди є обов'язковими для підприємств

Мінсоцполітики розглянуло питання щодо обов'язковості виконання суб'єктами положень генеральної, галузевих (міжгалузевого) угод.

Мінсоцполітики №415/0/15-16/18 роз'яснило: обов'язковими для підприємства положення Генеральної угоди будуть якщо і роботодавець, і працівники цього підприємства представлені суб'єктами сторін цієї угоди через відповідне членство та на підставі установчих документів (статутів, положень тощо).

Перелік суб'єктів сторони роботодавців і профспілкової сторони угоди та їх членських організацій наведено у додатках 1 і 2 до  такої угоди. Суб'єктом сторони органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України.

Однак підприємству, для якого положення Генеральної угоди не обов'язкові, Законами "Про колективні договори і угоди", "Про соціальний діалог в Україні" не забороняється їх застосування.

Роботодавець і працівники можуть у межах повноважень прийняти узгоджене рішення керуватися її нормами та положеннями.

Джерело: dtkt