12 квітня, Кабінет Міністрів на своєму засіданні вніс зміни до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Необхідність прийняття Урядом такого рішення зумовлена тим, що, як відомо, Законом №1791-VIII внесено зміни до Закону „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”. Зокрема, було виключено з нього норми, які передбачали сплату збору на державне пенсійне страхування при купівлі фізичними особами іноземної валюти у готівковій формі.

Пенсійний збір при купівлі іноземної валюти (ставка 2%) сплачували тільки фізичні особи, які купували валюту виключно в готівковій формі (крім фізичних осіб, які купували іноземну валюту для погашення кредитів).

Внесені сьогодні зміни узгоджують Порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій із Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”.

Джерело: dtkt

Визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню: практика судового захисту

Сьогодні банки нерідко звертаються до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, щоб реалізувати своє право на повернення кредитних коштів та уникнути судової процедури.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Дослідження  питання стосовно можливості визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, засвідчило, що  у його вирішенні необхідно керуватися насамперед Законом України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-X1V.

Зазначимо, що на практиці не завжди виконавчий напис нотаріуса є законним, а відповідно й таким, що підлягає виконанню.

До прикладу, за правовою допомогою звернулася особа, щодо якої було вчинено виконавчий напис нотаріуса про стягнення грошової суми у зв’язку із заборгованістю по кредитному договору. Оскільки виконавчий напис є виконавчим документом, відділом ДВС було відкрито виконавче провадження про стягнення грошової суми на підставі виконавчого напису нотаріуса.

При детальному вивченні матеріалів (кредитного та іпотечного договорів, а також банківських розрахункових документів боргу)  виявлено низку  підстав, за яких виконавчий напис визнається таким, що не підлягає виконанню. Зокрема, відповідно до кредитного договору кредит був виданий за умови укладення іпотечного договору, згідно з яким заставою визначено конкретне нерухоме майно.

В умовах кредитного та іпотечного договорів зазначався чіткий порядок та умови задоволення вимог позикодавця: стягнення суми боргу за договором у судовому порядку або звернення стягнення на майно, передане банку у забезпечення виконання зобов’язань позичальника. Водночас, згідно з умовами кредитного та іпотечного договорів, банк повинен надіслати особі, яка порушила свої обов’язки, письмову вимогу про усунення порушення. 

У вимозі мало б зазначатися: стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у строк не більше ніж тридцять днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Окрім того, за розрахунками боржника його реальна заборгованість перед кредитором відрізнялася від тієї, що вказана у виконавчому написі.

Таким чином, нотаріус повинен був відмовити у вчиненні нотаріальної дії з підстав, передбачених статтею 49 Закону України «Про нотаріат» через те, що вчинення такої дії суперечить законодавству України, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Слід зазначити, що з підстав, викладених вище та закладених у підготовленій та поданій до суду позовній заяві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд під час розгляду справи цілком обґрунтовано дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а виконавчий напис нотаріуса визнаний таким, що не підлягає виконанню.

У кожному випадку вчинення нотаріусами виконавчих написів з метою захисту інтересів боржника необхідно ретельно вивчати документи, які були надані банком нотаріусу та стали  підставою для його вчинення.  

Законом України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, до яких віднесено: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

При оскарженні в судовому порядку виконавчого напису особливу увагу потрібно звертати на безспірність заборгованості, оскільки реальна заборгованість може відрізнятися від тієї, що вказана у виконавчому написі. Оскаржити виконавчий напис нотаріуса можливо за умов того, що заборгованість не є безспірною, оскільки боржник її не визнав, а суми у виконавчому написі та письмовій вимозі не співпадають; якщо кредитним та іпотечним договорами передбачено судовий порядок стягнення заборгованості.

Також підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є: нарахування штрафу та пені після спливу позовної давності; розрахунок банком суми заборгованості без врахування сплачених коштів боржником; надання банком довідки про розрахунок заборгованості, складеної у довільній формі, без підтвердження первинними документами.     

Оскаржуючи виконавчий напис нотаріуса до суду, подається позовна заява з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та докази вищенаведених обставин і фактів, які мають значення для прийняття судом рішення.

У разі визнання судом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у боржника виникає можливість провести реструктуризацію боргу і таким чином виконати зобов’язання перед банком.

Джерело: ukrainepravo

Мінфін продовжує удосконалювати роботу електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ

10 квітня фахівці Мінфіну доповнили реєстр інформацією по двом важливим графам (1а, 1б, 2).

Як повідомляють у Мінфіні, йдеться про графу “Залишок суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню”, яка розділена на дві колонки:

а) Сума бюджетного відшкодування з урахуванням змін (уточнюючих розрахунків на зменшення, КПР ( контрольно-перевірочні роботи), оскаржень, відшкодувань на рахунок у банку, з урахуванням сум податкового боргу, у разі його наявності);

б) Ознака наявності інформації від правоохоронних органів (наявність - 1, відсутність - 0).

Друга графа містить “Інформацію про стан повернення бюджетного відшкодування” (з урахуванням особливостей, установлених пунктом 55 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу).

При розробці нового реєстру додаткові графи, яких не було в старому реєстрі, були включені для того, щоб забезпечити можливість комплексного аналізу та моніторингу даних. 

Мінфін також планує сьогодні протестувати та впровадити збереження пошукового запиту платника у форматі MS Excel, що є важливим для більш зручного та повного аналізу інформації.

Новий реєстр автоматичного відшкодування ПДВ - це складний IT-продукт, який необхідно вдосконалювати під час роботи на початковому етапі. Зараз тривають роботи по виявленню технічних помилок та їх усуненню. 

Для обговорення роботи реєстру та зворотнього зв’язку з користувачами існує форум, де кожен може висловити побажання та поставити питання щодо функціонування реєстру.

Джерело: dtkt

Плани документальних перевірок платників податків складатимуть з 2018 року

Річний план-графік проведення документальних перевірок платників податків складається починаючи з 2018 року. Це передбачено наказом Міністерства фінансів України від 27 лютого 2017 року № 294.

Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 1 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. 

Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами Державної фіскальної служби.

Нагадаємо, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. 

Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Джерело: ukrainepravo

Як захистити право на інформацію у випадку необґрунтованої відмови у її наданні

З метою забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації прийнято Закон України «Про доступ до публічної інформації». Законом визначено випадки, у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту.

Розпорядники інформації не завжди діють відповідно до положень Закону, порушуючи права запитувачів інформації на її отримання, чим зумовлюють звернення осіб до суду за захистом порушених прав.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищим адміністративним судом України переглядались рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі за позовом громадської організації до виконуючого обов’язки ректора вищого навчального закладу про визнання протиправними дії щодо відмови в задоволенні запиту на інформацію.

Відповідно до обставин справи Позивач направив розпоряднику інформації, ректору Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, голові приймальної комісії запит на інформацію з проханням надати належним чином засвідчені копії документів, а саме:

статуту ВНЗ; свідоцтва про реєстрацію ВНЗ;

довідки про включення Вінницького національного технічного університету до Державного реєстру вищих навчальних закладів України з додатками; ліцензії з додатками; довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; правил прийому до ВНЗ в 2013 році; положення про приймальну комісію;

наказу про затвердження складу приймальної комісії; плану роботи і графіку засідань приймальної комісії; дислокації приміщень, які задіяні для підготовки та проведення прийому абітурієнтів; встановлених квот прийому до ВНЗ різних категорій осіб.

Відповідач відмовив у наданні інформації з посиланням на те, що запитувана інформація про університет знаходиться на офіційному сайті, установчі документи направлялись позивачу в минулому році та Громадські організації можуть звернутися до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України із заявою про надання їм права вести спостереження за роботою приймальної комісії.

Суд першої інстанції визнав незаконними дії Відповідача щодо відмови в задоволенні запиту на інформацію.

Вінницький апеляційний адміністративний суд погодився з вказаним рішенням. 

ВААС зазначив, що у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, зокрема, запитувачі інформації, до яких належать фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

Суд також зауважив, що відповідно до частини 2 статті 22 Закону відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відповідач, відмовляючи Позивачу у наданні інформації, посилався на можливість її отримання із загальнодоступних джерел, що суперечить вимогам частини 2 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Вищий адміністративний суд України визнав правильними рішення судів першої та апеляційної інстанцій та залишив їх без змін (ухвала від 01.02.2017 у справі № 802/3283/13-а).

Джерело: ukrainepravo

До чого дійшов прогрес: в Україні запущена автоматична система відшкодування ПДВ

Міністр фінансів Олександр Данилюк розповів про переваги нової системи, реакції Мінфіну на махінації і блокування запуску нового реєстру з боку ДФС.

Автоматичне відшкодування ПДВ для бізнесу, до чого Україна йшла понад 20 років, розпочалося. З 1 квітня Мінфін запустив публічний реєстр заявок і сум повернення податку. 

Зараз реєстр працює в тестовому режимі: повного доступу до інформації поки немає, процес наповнення системи даними займе максимум місяць. Ще через кілька місяців запрацює автоматизована система блокування фіктивних заявок на відшкодування ПДВ, що, за словами міністра фінансів Олександра Данилюка, унеможливить крадіжки податку з бюджету.

Незаконне повернення ПДВ відбувався не без участі податківців: до 60% корупції у фіскальних органах пов'язано з непрозорою процедурою відшкодування. Нова система вже пережила "атаку" ззовні. Спроби втручання у процес бізнес все ще вважає одним із головних ризиків. 

Роки очікування

1 квітня Мінфін запустив електронний реєстр ПДВ. Це - нова система, яка надає можливість бізнесу в автоматичному режимі вносити свої заявки на відшкодування податку, відслідковувати статуси податкових перевірок та сум до повернення, а громадськості - моніторити обсяги відшкодовується з бюджету податку. "І це вже зовсім не жарт. Ми не просто повинні відкрити цей реєстр, але і зробити так, щоб черговість відшкодування була прозорою", - заявив напередодні запуску системи президент Петро Порошенко, виступаючи на засіданні Нацради реформ.

3 квітня міністр фінансів Олександр Данилюк і прем'єр-міністр Володимир Гройсман особисто продемонстрували президенту та представникам бізнесу реєстр у роботі. Правда, ця зустріч пройшла в закритому форматі. "Україна йшла до цього з 1996 року. 21 рік українські підприємства чекали прозорості відшкодування ПДВ, - пізніше процитувала голову держави його прес-служба. - 21 рік система відшкодування ПДВ живила корупціонерів, які за непрозорі механізми повернення часто отримували хабарі. 21 рік кошти витягувалися з бюджету, і це мало негативні наслідки для економіки".

За даними Олександра Данилюка, 50-60% всієї корупції в Державній фіскальній службі було пов'язано з непрозорим відшкодуванням податку для бізнесу. Така система була "священною коровою" для податківців. "Ніхто не міг контролювати цей процес. Ні в кого, крім обмеженого кола "державників" ДФС, не було доступу до інформації. Махінація на махінації, і ніякої відповідальності", - написав міністр на своїй сторінці в Facebook в день запуску реєстру.

Реєстр протягом трьох місяців буде працювати у тестовому режимі. Крім того, як розповів РБК-Україна міністр фінансів, з 1 липня запрацює механізм автоматичного блокування фіктивних податкових накладних і, як результат, буде виставлений бар'єр для незаконного відшкодування ПДВ. До цього, такої процедури не було, хоча запущена з середини 2015 року система електронного адміністрування ПДВ і передбачала очищення від "схемних вкидань" сум для крадіжки податку з держбюджету.

Електронне адміністрування не прибрало і "ручне втручання" в процес відшкодування. Хоча нині відсторонений голова ДФС Роман Насіров неодноразово наголошував, що боротьба зі схемами та детінізація все ж таки дали свій результат. На прес-конференції в середині січня Насіров заявив, що в перший місяць 2017 року зафіксовано найбільший за всю історію адміністрування ПДВ показник сплати бізнесом податку - 22,4 млрд гривень. Для порівняння, у січні 2016 року обсяг сплати становив 13 млрд гривень, у грудні того ж року - 16,6 млрд гривень.

Покрокова інструкція

Суть нового механізму в наступному. Реєстр веде Мінфін. Платники подають свою декларацію з заявкою на відшкодування в ДФС. Вже на наступний день фіскальні органи, з урахуванням часу надходження заявки, повинні автоматично внести її до реєстру. Протягом 30 днів податківці повинні провести камеральну перевірку заявлених сум. Інформація про результати перевірки також передається в Мінфін для оприлюднення в системі.

Якщо порушень не виявлено, то через п'ять операційних днів Держказначейство відшкодовує ПДВ на рахунок платника. ДФС у певних випадках має право на документальну перевірку, що може вдвічі збільшити термін отримання ПДВ. Таким чином, будь-яка транзакція, яка відбувається за поданою на відшкодування заявкою, в обов'язковому порядку фіксується в реєстрі і публікується. Якщо ДФС з якихось причин не внесла інформацію в систему, то сума ПДВ автоматично є узгодженою та підлягає відшкодуванню. Дані будуть публікуватися щодня, повернення ПДВ буде відбуватися в будь-який день місяця. Нагадаємо, що до введення системи повернення податку бізнесу відбувалося в останні п'ять днів місяця.

Хронологічний відлік на автоматичне відшкодування, за словами Олександра Данилюка, починається з 1 квітня. Хто перший подав заявку і перший пройшов перевірку, той, в першу чергу і отримає ПДВ. Заявки на відшкодування податку, які подані до 1 квітня, будуть повернуті у звичайному режимі. За даними Держказначейства, з початку 2017 року бізнес отримав майже 27 млрд гривень ПДВ, середньомісячний обсяг відшкодованого податку перевищив 9 млрд гривень. Яким був обсяг заявок в першому кварталі, в ДФС уточнити не змогли.

З 3 квітня реєстр вже доступний для моніторингу на сайті Мінфіну. У нього вже внесена інформація щодо сум бюджетного відшкодування з 1 лютого 2016 року по 31 березня 2017 року і по проведеним перевіркам. На даний момент завантажуються дані по поверненим обсягам ПДВ. Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна розраховує на те, що протягом місяця вся необхідна інформація з'явиться в новому реєстрі. "По суті, він поки не зовсім автоматичний. Важливо завантажити всю інформацію, звірити, щоб нічого не загубилося", - заявила вона РБК-Україна.

З моменту запуску системи вже відбулася атака на реєстр. Олександр Данилюк повідомив, що в неділю, 2 квітня, близько 11.00 ззовні "поклали" систему акредитованого центру сертифікації ключів в ДФС. "Чому це проблема? Всю вхідну інформацію формує ДФС на підставі заявок бізнесу і закріплює ці дані електронним цифровим підписом. 

Тобто, безперебійна робота центру сертифікації ключів є обов'язковою для успішного запуску цього реєстру", - пояснив міністр.

У розмові з РБК-Україна представники бізнесу відзначають, що оскільки супротивників у нової системи доволі багато, оскільки "на кону" втрата мільярдних сум, які одержувалися незаконно, то подібні кібератаки можуть бути систематичними. І це є одним з ризиків подальшої успішної роботи реєстру, так як в даному випадку не виключені спроби "ручного" втручання. "Якщо система буде лягати, як сталося на вихідних, то будуть питання, - говорить виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев'янко. - Багато хто заробляв на системі, тому будуть намагатися втручатися і псувати її. І міністр, і прем'єр розуміють, що тактику ще потрібно відпрацьовувати. Ми, як законний бізнес, якщо будемо бачити такі спроби, також будемо реагувати". 

Ще один представник бізнесу розповів, що моніторив процес заливки даних до реєстру. "Ми робили принт-скріни, і наші підприємства були в хронологічній послідовності, але через кілька годин між ними почали з'являтися інші компанії, чиї дати заявок не збігалася з нашими", - розповів учасник ринку.

Ніна Южаніна зазначає, що законодавством не була передбачена поетапність впровадження реєстру. Тому вона побоюється, що до моменту запуску автоматичного блокування фіктивних податкових накладних "півбюджету можна розкрасти" на відшкодування. "Позитивний ефект величезний. Ми йшли до цього декілька років, але тепер потрібно працювати над тим, щоб не було втручання в систему", - резюмує голова комітету. За її даними, саме зараз діяльність з формування "схемного" ПДВ активізувалася, а обсяги розкрадання податку досягають 1 млрд гривень в місяць. 

Тільки в столиці протягом останніх декількох місяців обсяги незаконно отриманого ПДВ почали різко зростати - майже до 800 млн гривень. У той же час, робота ДФС в напрямку протидії "вкидання" незаконних сум досить слабка.

На заяви Южаніной відреагував її перший заступник по комітету Андрій Журжій: "Чому саме зараз Ніна Петрівна підняла це питання, а не при керівництві Романа Насірова? Ні для кого не секрет, що в 2016 році були зафіксовані неодноразові випадки вкидання незаконного податкового кредиту". За його даними, Насіров і голова податкової міліції Сергій Білан фігурують ще в одному кримінальному провадженні за втручання в електронну систему ПДВ.

Олександр Данилюк: "Online реєстр автоматичного відшкодування - революційний крок для нашої країни"

РБК-Україна поспілкувалося з міністром фінансів Олександром Данилюком. Він розповів про переваги нової системи, реакції Мінфіну на махінації і блокування запуску нового реєстру з боку ДФС.

- Чим нинішній реєстр відрізняється від попереднього?

- Тим, що він автоматичний і по-справжньому прозорий. Підприємство подає заявку на відшкодування ПДВ. ДФС з урахуванням хронології вносить її до реєстру і закріплює накладну електронним цифровим підписом. Як тільки ДФС узгоджує суму, ця інформація вноситься до реєстру та Казначейство виплачує цю суму протягом п'ять днів. У ДФС є максимум 30 днів, щоб провести камеральну перевірку. Результати цієї перевірки також вносяться в реєстр і можуть бути оскаржені в суді.

Якщо ДФС за 30 днів не проводить камеральну перевірку або в результаті її проведення не виявлено помилок, то сума вважається автоматично узгодженої на наступний день після закінчення цього терміну, і Казначейство відшкодовує ПДВ. У деяких випадках ДФС може провести документальну перевірку. Для цього у них є ще 30 днів. Але така перевірка може бути призначена в дуже рідкісних і чітко визначених законом випадках. Її результати також вносять до реєстру.

Якщо раніше бізнес міг чекати і сто, і двісті днів, перш ніж він отримував відшкодування або навіть якусь інформацію про стадію, на якій знаходився його платіж, то тепер все визначено, і є чіткі дедлайни. Більш того, будь-яка зміна статусу поданої заявки на відшкодування ПДВ, вноситься в реєстр, і ця інформація оприлюднюється Мінфіном на сайті. Будь-який бажаючий може проаналізувати, хто, коли, і на яку суму подав заявку, яку перевірку пройшов, і скільки підприємству відшкодували ПДВ. Бізнес сам в режимі online зможе відстежувати статус своєї заявки. Інформація буде оновлюватися щодня.

- Тобто максимум через 30 днів, якщо з заявкою все нормально і не потрібна документальна перевірка, підприємство отримає ПДВ? Можуть гроші надійти і раніше цього терміну?

- Звичайно. Якщо ДФС узгоджує суму, наприклад, за чотири дні, то відразу після узгодження суми Казначейство відшкодовує ПДВ. 30 днів - це максимум, який є у ДФС на узгодження суми в рамках камеральної перевірки. Ще важливо відзначити, що раніше ПДВ повертався в останні п'ять днів місяця. Тепер податок буде відшкодовуватися в будь-який день місяця після узгодження сум або по закінченню відведених на перевірку 30 днів. Тобто, бізнес отримає додаткові оборотні кошти і зможе краще планувати свою діяльність. Більше не буде "отримаю ПДВ тоді, не знаю коли, якщо отримаю".

- Реєстр запущений з 1 квітня. Він вже на 100% наповнений інформацією?

- Реєстр вже запущений, і заповнена вся інформація, яка була в старому реєстрі. Але для більш комплексного аналізу та моніторингу ми доповнюємо новий реєстр даними, яких у старих реєстрах не було. Зараз наші фахівці працюють, щоб якомога швидше завершити цей процес.

- Про який обсяг інформації йде мова, про які суми заявок в середньому щомісяця?

- В середньому, з початку цього року, було відшкодовано ПДВ на суму понад 9 мільярдів гривень щомісяця. Суми, звичайно, важливі, але головне, щоб процес був прозорим. Ми, як держава, повинні виконати всі свої зобов'язання. Бізнес вже давно чекає прозорого та передбачуваного механізму відшкодування.

- Яким чином буде здійснюватися хронологія, з якого моменту?

- З 1 квітня. Всі, хто з цього терміну подав заявки, пройшов перевірки, почнуть отримувати ПДВ в хронологічному порядку. Online реєстр автоматичного відшкодування - революційний крок для нашої країни, він повністю виключить так зване "втягування" фіктивних заявок в систему і незаконне відшкодування. З 1 липня ще заробить автоматичне блокування фіктивних податкових накладних. Система буде виявляти підозрілі накладні в автоматичном режимі на основі факторів ризику. 

Основний фактор - так званий "пересорт" товару - невідповідність товарів на вході і на виході підприємства. Наприклад, підприємство купує банани, а потім продає труби. Тобто купує податковий кредит для податкової оптимізації. Банани при цьому вже давно продали за готівку.

З 1 квітня система працює в тестовому режимі, і поки накладні не будуть блокуватися. До 60% всієї корупції в податкових органах було пов'язано саме з непрозорим відшкодуванням податку бізнесу. Ніхто не міг контролювати цей процес. У систему "втягували" фіктивні заявки, і хтось отримував ці гроші, а хтось взагалі не отримував відшкодування. Тепер цього не буде. Будь-які зміни, внесені до реєстру, будуть доступні всім на сайті. Кожна зміна вноситься з використанням цифрового підпису, тому буде не складно з'ясувати, хто ці зміни вніс.

- А хіба, коли вводили систему електронного адміністрування ПДВ, не було можливості блокувати фіктивні накладні?

- Ні. Механізм блокування на законодавчому рівні не встановлено. Система виявляла ризикові накладні, але пред'явити претензію порушнику можна було в ході проведення перевірки, до проведення якої порушник, як правило, зникав.

- Ще на етапі впровадження обіцяли, що система дасть можливість відстежувати "схемні" податкові кредити, мінімізувати незаконне отримання.

- От це велике питання, чому тоді так не вийшло.

- Який обсяг ринку фіктивного ПДВ? Голова профільного парламентського комітету Ніна Южаніна заявила, що зараз активізувалася діяльність з формування "схемного" ПДВ. Обсяги розкрадання податку з бюджету сягають більше одного мільярда гривень в місяць. Тільки в Києві цей обсяг за останні кілька місяців виріс до 800 мільйонів гривень, при тому, що ще в липні 2016 року він становив 130 мільйонів гривень. Чи є у вас такі дані, чи аналізуєте ви цю ситуацію?

- Я боровся за прозоре адміністрування ПДВ і за повну відкритість цього процесу. Новий реєстр буде працювати саме так, щоб не було зловживань. За інформацією, отриманою від ДФС, в середньому за місяць співробітники ДФС виявляють близько 850 мільйонів гривень "схемного" кредиту. Раніше це робилося вручну. З моменту запуску системи призупинення реєстрації накладних виявляти "підозрілі" накладні буде програма, розроблена на підставі критеріїв ризику. Ми очікуємо, що це істотно мінімізує можливості для "скруток". Але вже сьогодні, коли система працює в тестовому режимі, вона дає ДФС додаткову інформацію для проведення перевірок.

- Яка відповідальність може бути для учасників "тіньових" схем? Я маю на увазі посадових осіб.

- Відповідальність передбачена законом. Цим будуть займатися правоохоронні, антикорупційні органи.

- Тобто, ви гарантуєте, що після запуску відкритих реєстрів та нової системи відшкодування, маніпуляції, схеми і фіктивні "вкидання" заявок будуть зведені до нуля?

- Тут потрібно розділяти. Відкритий реєстр дозволить звести до нуля махінації з відшкодуванням ПДВ, а система призупинення реєстрації накладних спрямована на мінімізацію можливості "вкидання" фіктивного податкового кредиту в систему.

- Якщо повернутися до хронологічного порядку відшкодування, яке розпочнеться з 1 квітня, що буде з заявками, поданими до цього терміну?

- Ці заявки також вносяться до реєстру, відшкодування за ними відбувається після отримання від ДФС інформації про їх погодження.

- З моменту прийняття рішення про запуск реєстру було багато спроб саботувати процес. Ви писали про те, що Мінфін і Держказначейство ще місяць тому були готові запустити процес, але в ДФС все робилося для того, щоб цього не сталося. Що конкретно робилося, і хто це робив? Відсторонений голова ДФС Роман Насіров вже місяць як не при виконанні службових обов'язків, тому мова про саботаж йде з боку кого, вже нинішнього керівництва?

- Ми розбираємося, хто не робив свою роботу і не виконував прямі норми закону. Але, коли три тижні тому ми зайшли в ДФС, то у них навіть не було технічного завдання для програмного забезпечення, необхідного для запуску реєстру.

- Другого квітня ви заявили про те, що систему "поклали". Хто це зробив, чи є зв'язок між нинішньою атакою на систему акредитованого центру сертифікації ключів та хакерською атакою на бази даних Мінфіну і Казначейства наприкінці минулого року?

- Не факт, що це була хакерська атака. Проблема вже вирішена, але компетентні органи розберуться, чому вона виникла, і хто в цьому винен. Важливо, що заблокований був не реєстр, а центр сертифікації ключів ДФС. Так, від безперебійної роботи цього центру залежить успішне функціонування реєстру. Але електронні ключі використовуються для більшості транзакцій в податковій, і не тільки, тому важливо розібратися в тому, що сталося.

- Бізнес побоюється, що подібні атаки триватимуть, адже у противників системи "на кону" втрата мільярдних сум. Чи є гарантії захисту системи, що при систематичних атаках реєстр "не ляже"?

- Система захищена, і ми продовжимо вдосконалювати її захист.

Джерело: dtkt

Затверджено форму запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки

Наказ Мінфіну, яким затверджено цю форму, набере чинності 14 квітня 2017 року.

Мінфін наказом від 28.02.2017 р. №299 затвердив форму запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Нагадаємо, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

Під час проведення зустрічної звірки з'ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 17.03.2017 р. за №370/30238 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Готується до друку в "Офіційному віснику України" №30 (14.04.2017).

Джерело: dtkt