Чи оподатковується ПДФО частина внеску стажиста на користь адвоката

ДФСУ розглянула питання щодо оподаткування ПДФО доходу у вигляді внеску, сплаченого стажером на користь керівника стажування – адвоката.

У листі від 26.04.2017 р. №9031/6/99-99-13-02-03-15 роз'яснила: оскільки дохід у вигляді внеску на стажування, сплаченого стажистом на користь керівника стажування – адвоката у розмірі 70 % внеску, пов’язаний із здійсненням цим адвокатом незалежної професійної діяльності, то сума такого доходу включається до оподатковуваного доходу адвоката.

При цьому суму коштів, яку фактично використано виключно для забезпечення проходження стажування та компенсації витрат зазначеного керівника стажування – адвоката, може бути включено до витрат цього адвоката (у межах, що не перевищують 70%  внеску), за умови їх документального підтвердження.

Джерело: dtkt

Які реєстраційні заяви можна подати в електронній формі

Чи має право госпсуб'єкт надіслати в електронній формі документи, які передбачено Порядком обліку платників податків (ф. № 1-ОПП, № 5-ОПП, № 1-РПП, № 17-ОПП, № 20-ОПП, № 8-ОПП, № 34-ОПП, № 4-УРП,) та яким чином повідомляється про їх одержання?

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати в електронній формі:

заяву за формою № 17-ОПП,

повідомлення за формою № 20-ОПП,

заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» 

Натомість не передбачено можливості подання в електронному вигляді платниками податків заяв за формами:

№ 1-ОПП (крім форми № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»),

№ 5-ОПП,

№ 1-РПП,

№ 8-ОПП,

довідки за формою № 34-ОПП,

Свідоцтва № 4-УРП.

У разі надходження від платника податків документу в електронному вигляді, контролюючим органом на електронну адресу платника податків направляється перша та друга квитанції.

Перша квитанція – квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді – електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді.

Друга квитанція – квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді – електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Джерело: dtkt

Що змінилося в порядку ведення Реєстру "неприбутківців"

Податківці у новому листі детально розповіли про нещодавні зміни у порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій.

31 березня 2017 року набрала чинності постанова КМУ від 29.03.2017 р. №195, якою постанову № 440 та Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій приведено у відповідність до чинного законодавства.

 Щодо змін, внесених до Постанови № 440

Законами №1797 та №1667 було внесено зміни до п. 35 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, зокрема:

термін приведення неприбутковими організаціями своїх установчих документів у відповідність із вимогами ПКУ та подання копій таких документів до контролюючого органу подовжено до 1 липня 2017 року;

тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених пп. 133.4.1 ПКУ.

Таким чином, у пункті 2 Постанови № 440 виключено посилання на дату 1 січня 2017 р., замість якої зазначено, що з метою включення до нового Реєстру неприбуткові організації зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність із вимогами Кодексу у строк, установлений пунктом 35 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно ті неприбуткові організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 липня 2017 року, а релігійні організації – після 1 січня 2018 року.

Щодо змін, внесених до Порядку

В частині реєстрації та включення неприбуткових організацій до Реєстру

1) Включенню до нового Реєстру підлягають неприбуткові організації, що відповідають вимогам, установленим п. 133.4 ПКУ, та мають статус юридичної особи.

Постановою № 195 уточнено редакцію абзацу першого пункту 4 Порядку та викладено її у такій редакції: «До Реєстру включаються неприбуткові організації – юридичні особи за кодом згідно з ЄДРПОУ».

2) У пункті 4 Порядку також враховано положення останнього абзацу, яким було доповнено підпункт 133.4.1 ПКУ та відповідно до якого новостворені установи та організації, які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

3) Підпунктом 133.4.1 ПКУ (в редакції, що діє з 01.01.2017 р.) було конкретизовано вимоги до установчих документів неприбуткових організацій, які діють на підставі установчих документів організації вищого рівня. Ці зміни також враховано у Порядку (пункти 6, 7, 14) та у формі Реєстраційної заяви № 1-РН.

Зокрема, пункт 6 Порядку доповнено положенням, згідно з яким неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня відповідно до закону, разом із реєстраційною заявою за формою №1-РН подають засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Порядком встановлено необхідність надавати контролюючому органу паперову засвідчену копію такого документа. При цьому копії установчих документів, які оприлюднені на порталі електронних сервісів, у паперовому вигляді неприбуткові організації не зобов’язані надавати до контролюючих органів.

4) Внесено зміни до пункту 7 Порядку: з нього виключено норму, яка стосувався наявності в установчих документах положення щодо умов використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Цей пункт доповнено такими положеннями:

для цілей цього пункту не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 ПКУ;

вимоги щодо наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

В частині ведення Реєстру контролюючим органом

До пункту 10 Порядку внесено редакційні зміни, а саме викладено у логічному порядку послідовність дій контролюючого органу, що стосуються формування та ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Контролюючий орган здійснює:

прийом реєстраційних заяв та перевірку наданих документів;

прийняття рішень про включення, виключення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, зміну ознаки неприбутковості, присвоєння підприємству, установі, організації ознаки неприбутковості;

внесення відповідної інформації до Реєстру;

контроль за достовірністю та актуалізацією даних, які містяться у Реєстрі.

В частині внесення змін до Реєстру

Збільшено з 10 робочих до 30 календарних днів термін для подання контролюючому органу реєстраційної заяви з позначкою «зміни» та копій документів у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації або внесення змін до її установчих документів, у тому числі установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких вона діє. Нагадуємо, що така заява подається в порядку, встановленому пунктом 6 Порядку.

Звертаємо увагу, що таке збільшення терміну для подання заяви стосується лише уточнення даних у Реєстрі неприбуткових установ та організацій у разі, коли мали місце відповідні зміни, але не поширюється на загальний порядок реєстрації платників податків у контролюючих органах.

Усі інші реєстраційні процедури, зокрема внесення змін до облікових даних платників податків, здійснюються у порядку, встановленому Законом № 755 та ПКУ.

В частині виключення неприбуткових організацій із Реєстру

Конкретизовано підстави виключення неприбуткової організації з Реєстру. Таким чином, виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу в разі:

використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених пп. 133.4.2 ПКУ; 

розподілу доходів (прибутків) неприбуткової організації або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 ПКУ;

затвердження ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу неприбутковою організацією, що припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу або перетворення) або ліквідації;

за ініціативою неприбуткової організації.

Під час виключення неприбуткової організації з Реєстру присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується:

з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося недотримання вимог п. 133.4 ПКУ;

з дати припинення юрособи (в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення);

з дати надходження до контролюючого органу заяви неприбуткової організації про виключення з Реєстру за власною ініціативою.

За наявності декількох підстав для виключення неприбуткової організації з Реєстру датою скасування ознаки неприбутковості вважається дата тієї події, що відбулася раніше.

Щодо змін у додатках до Порядку

Додатки до Порядку (форми Реєстраційної заяви та Рішення контролюючого органу) не зазнали суттєвих змін. До них внесено лише окремі уточнення.

У додатку 1 до Порядку  (Реєстраційна заява платника податку, форма № 1-РН) викладено в новій редакції примітку 2 (щодо неприбуткових організацій, які діють на підставі установчих документів організації вищого рівня відповідно до закону).

У додатку 2 до Порядку (Рішення контролюючого органу):

перелік рішень, що приймаються контролюючим органом за результатами розгляду документів платника, приведено у відповідність із п. 8 Порядку;

виключено посилання на підпункт 133.4.5, оскільки контролюючий орган приймає відповідне рішення стосовно неприбуткової організації на підставі положень пункту 133.4 ПКУ в цілому.

Джерело: dtkt

Нацбанк підтримує запровадження "разового декларування" та планує провести валютну амністію

Нацбанк і Мінфін обговорили заходи із боротьби з відтоком капіталу.

28 квітня у Національному банку України відбулася міжвідомча нарада, присвячена боротьбі з непродуктивним відтоком капіталу через низькоподаткові та інші закордонні юрисдикції.

Як повідомляє НБУ, у нараді взяли участь Голова НБУ Валерія Гонтарева, Міністр фінансів Олександр Данилюк, в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, перший заступник Голови НБУ Яків Смолій, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, заступники Голови НБУ Дмитро Сологуб та Олег Чурій, а також інші представники відомств та аудиторських компаній.

"Для повного переходу до ліберальної моделі валютного регулювання в Україні необхідно вирішити проблему непродуктивного відтоку капіталу в закордонні юрисдикції. Лише за умови, що місце жорсткого валютного регулювання посяде ефективне податкове регулювання, буде можлива повна валютна лібералізація, відповідно до узгодженої з МВФ та оприлюдненої дорожньої карти", - наголосила Голова НБУ.

Ще минулого року за підтримки Національного банку було підготовлено, презентовано на Національній раді реформ та передано до комітету ВРУ з питань податкової та митної політики два законопроекти які мають забезпечити в Україні протидію зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон (BEPS) з урахуванням міжнародних ініціатив ОЕСР.

Вони передбачають запровадження 5 ключових та найбільш нагальних з 15 рекомендацій протидії BEPS:

—   розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК);

—   обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами;

—   запобігання зловживанням із застосуванням договорів про усунення подвійного оподаткування;

—   запобігання уникненню визнання статусу постійного представництва;

—   запровадження розкриття інформації про структуру міжнародних груп компаній.

При цьому ефективно реалізувати все ці рекомендації можливо лише за умови автоматичного обміну податковою інформацією. Тому Україні необхідно приєднатися до автоматичного обміну фінансовою інформацією на основі Конвенції щодо взаємної адміністративної допомоги в податкових справах, яку ратифікувала Україна.

Також для того, щоб надати стимулу бізнесу декларувати контроль над КІК, Національний банк має намір у разі запровадження зазначених принципів протидії BEPS​ провести валютну амністію. Вона передбачає, що фізичні особи, які задекларують частки у КІК, будуть звільнені від застосування штрафних санкцій за порушення режиму іноземного інвестування за кордон та легалізації часток у КІК.

Крім того, НБУ підтримує запровадження "разового декларування". Цей внутрішній регуляторний крок буде сприяти як валютній лібералізації, так і розширенню податкової бази в майбутньому.

Дві із запропонованих 5 ключових рекомендацій протидії BEPS підтримує і Міністерство фінансів, яке під час наради презентувало перелік чотирьох принципів протидії BEPS, які є зобов'язанням України в рамках приєднання до Плану дій BEPS (з 1 січня 2017 року). Але саме без реалізації усіх ключових п'яти рекомендацій, окреслених Національним банком, здійснити повномасштабну лібералізацію валютного регулювання буде неможливо. 

Тому Національний банк пропонує розширити перелік принципів, запропонованих Міністерством, і додати до нього ще три. Таким чином, перелік принципів буде вичерпний і найбільш ефективний як з точки зору податкового, так і валютного регулювання.

Джерело: dtkt

Проведення розрахункових операцій за відстроченим платежем

Суб'єкти господарювання під час здійснення продажу товарів у кредит зобов'язані проводити розрахунки із застосуванням РРО з дотриманням вимог Закону про РРО та Наказу № 13.

розрахункові операції при проведенні розрахунків за готівкові кошти, в тому числі за відстроченим платежем (шляхом сплати суми авансу у розмірі 30 %), мають проводитись із застосуванням РРО з використанням режиму попереднього програмування. При цьому на касовому чеку слід зазначити форму оплати "Погашення кредиту".

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Суб'єкти господарювання під час здійснення продажу товарів у кредит зобов'язані проводити розрахунки із застосуванням РРО з дотриманням вимог Закону про РРО та Наказу № 13.

Джерело: dtkt

Скасування максимальної величини бази нарахування ЄСВ - законопроект

У ВРУ зареєстровано законопроект, яким пропонується внести зміни до Закону про ЄСВ щодо скасування максимальної величини бази нарахування єдиного соцвнеску.

26 квітня у Верховній Раді зареєстровано проект Закону №6414 "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо скасування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску". 

Проектом закону пропонується скасувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, яка на сьогодні дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (з 1 травня - 42100 грн).

На думку автора законопроекту, ця норма сприяє зростанню дефіциту Пенсійного фонду України, оскільки, певна кількість пенсіонерів отримує пенсію від суми доходу, з якого не були сплачені страхові внески.

Джерело: dtkt

Помилки при оформленні касових документів

Керівників суб’єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою, на помилки при оформленні касових документів.

Податківці звертають увагу, що почастішали випадки встановлення під час перевірок порушення вимог чинного законодавства в частині оформлення відповідних касових документів при оприбуткуванні або видачі готівкових коштів у касах (з кас) підприємств, а саме – відсутність підписів уповноваженої особи, особи, що отримала кошти, зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок без її оприбуткування у касі підприємства тощо.

Обов’язковість підписів та інші вимоги до порядку оформлення касових операцій та документів встановлені пунктом 3 Положення № 637.

Крім того, продовжують фіксуватися випадки несвоєчасного (не у день надходження) оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі. Порядок та вимоги щодо оприбуткування та видачі готівкових коштів визначені пунктом 2 Положення. Так, згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.

Також збільшується кількість випадків порушення порядку ведення обліку товарів, що знаходяться у продажу, при реалізації паливно-мастильних матеріалів через мережу автозаправних (автогазозаправних) станцій (пунктів), зокрема відсутність змінного звіту оператора АЗС за формою 17-НП. Обов’язковість ведення та наявність такого звіту передбачено вимогами Інструкції № 281/171/578/155.

За наведені порушення до суб’єктів господарювання передбачена відповідальність у вигляді значних сум штрафних (фінансових) санкцій (двох- та п’ятикратному розмірах).

ДФС просить платників податків взяти до уваги зазначену інформацію та забезпечити дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює питання обігу готівки та обліку товарів, які знаходяться у продажу.

Джерело: dtkt