Підвищено розмір разових грошових виплат на 26%

Уряд підвищив розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2017 році в середньому на 26%.

Законами „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і „Про жертви нацистських переслідувань” передбачено виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, жертвам нацистських переслідувань.

У 2017 році така допомога виплачуватиметься у підвищеному розмірі - в середньому на 26%. Це передбачено постановою „Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і „Про жертви нацистських переслідувань”, яку прийнято сьогодні на засіданні Уряду. Про це повідомляє прес-служба Мінсоцполітики.

Отже, як повідомив Міністр соцполітики Андрій Рева, у 2017 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснюватиметься у таких розмірах:

1) інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, ґетто та інших місць примусового тримання, визнаними інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

I групи – 3 500 гривень;

II групи – 3 100 гривень;

III групи – 2 700 гривень;

2) учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, – 1 200 гривень;

3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – 3 500 гривень;

4) членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, – 600 гривень;

5) учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога – 500 гривень.

Джерело: dtkt

Нотаріусам підготували посібник про податки та збори в нотаріальній діяльності

Нотаріальна палата України підготувала методичний посібник "Податки та збори в нотаріальній діяльності".

Практичний посібник розроблений, аби допомогти нотаріусам та іншим особам розібратися в питаннях податкового обліку, звітності та порядку сплати обов’язкових зборів та платежів в Україні. 

Посібник підготовлено на підставі чинного законодавства, роз’яснень податкових та інших державних органів і судової практики. У ньому охарактеризовано порядок реєстрації та обліку платників податків, облік доходів і видатків, здійснення контролю за справлянням податків, зборів, платежів та порядку вирішення спорів у цій сфері.

Рекомендації, які містяться у посібнику, спрямовані на уніфікацію і спрощення порядку розрахунку і сплати податків та зборів нотаріусами, зокрема щодо правильності обчислення і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Також розкрито засади обліку та сплати податкових платежів нотаріусами, які здійснюють незалежну професійну діяльність як самозайняті особи. Розглянуто та охарактеризовано особливості розрахунку і сплати обов’язкових платежів, оформлення податкових декларацій, звіту ЄСВ, порядку ведення книги обліку доходів і видатків. 

Крім того, висвітлені питання податкового контролю за звітністю нотаріусів з боку контролюючих органів. Зосереджена увага на окремих питаннях, щодо яких найчастіше виникають спори між нотаріусами і податковими органами.

Посібник перебуває у вільному доступі і його можна завантажити на сайті НПУ.

Джерело: ukrainepravo

Взаємовідносини з фіктивними контрагентами позбавляють права на формування податкової вигоди

Здійснення взаємовідносин з фіктивними контрагентами позбавляє платника податків права на формування податкової вигоди, навіть, за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою документів, - ВСУ.

Фабула судового акту: ТОВ (позивач) звернулося до суду з позовом до ДПІ (відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем та за штрафними санкціями на значні суми.

Окружний адміністративний суд Києва постановою від 10.04.2013 р. відмовив у задоволенні адміністративного позову, мотивувавши рішення тим, що ДПІ не довела, що зміст угод, укладених між позивачем та його контрагентами – двома контрагентами позивача, свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, створити штучні підстави для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 29.10.2013 р. скасував це рішення та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги, визнавши протиправними спірні рішення ДПІ.

З цим рішенням погодився і ВАСУ, зазначивши в ухвалі від 02.11.2015 р., що перевірка ТОВ була призначена відповідно до Кримінально-процесуального закону, але за відсутності відповідного судового рішення у кримінальній справі у ДПІ не було правових підстав для прийняття спірних рішень.

Позиція суду (постанова ВСУ від 14.03.2017 р. у справі №21-2239а16): Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ погодилась з позицією суду першої інстанції, залишивши його в силі, виходячи з того, що ТОВ здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з фіктивними контрагентами. Зокрема, в ході розслідування кримінальної справи, порушеної по факту фіктивного підприємництва за ч. 2 ст. 205 КК України, встановлено, що засновником та бухгалтером вказаних контрагентів позивача  є громадянин, який зареєстрував ці товариства у 2009 році за грошову винагороду, проте господарською діяльністю не займався, поточні та розрахункові рахунки на вказані підприємства не відкривав, печатки на вказані підприємства не отримував та звітність до органів податкової служби не надавав.

Ці обставини позбавляють первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця – права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв’язку з цим юридично дефектних первинних документів.

Джерело: dtkt

Ніна Южаніна: Діяльність з формування схемного ПДВ дуже активізувалася

Підприємства намагаються в такий спосіб оптимізувати свої майбутні платежі до бюджету, а робота з перешкоджання їх діям є вкрай слабкою.

Чи не головною новиною 1 квітня 2017 р. для платників податків став запуск єдиного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, який ведеться на сайті Міністерства фінансів України. 

І саме зараз, як констатує Ніна Южаніна, діяльність із формування схемного ПДВ дуже активізувалася. Підприємства намагаються в такий спосіб оптимізувати свої майбутні платежі до бюджету, а робота з перешкоджання їх діям є вкрай слабкою. 

Обсяги розкрадання ПДВ з бюджету сягають понад 1 млрд грн на місяць. І це після того, як було докладено неабияких зусиль, щоб, наприклад, по місту Києву зменшити цей показник з 706 млн грн у березні до 131 млн грн у липні 2016-го. Протягом останніх місяців схемний ПДВ знову почав стрімко зростати — майже до 800 млн грн, і це тільки у столиці.

Виникають запитання: чому в Державній фіскальній службі не аналізують ситуацію, яка вже стала загрозливою для економічної безпеки України? 

Чому процес вкидання в систему електронного адміністрування ПДВ фіктивних податкових накладних не контролюється належним чином? 

Чому за один день ми втрачаємо більш ніж 100 млн грн надходжень через маніпуляції з податковими накладними декількома платниками?

Просто тому, що недогледіли, чи хтось у центральному апараті ДФС, так би мовити, «сидить» на цих схемах — очолює процес?

«Ми запроваджуємо реєстр автоматичного відшкодування ПДВ» — звучить дуже образно, оскільки насправді єдиний реєстр мав бути сформований станом на 1 лютого, а не на 1 квітня 2017 р.

До того ж, за інформацією ДФС, останніми днями відбулося шахрайство, внаслідок якого із СЕА повністю викинули платників податків, у яких були заявлені і перевірені суми ПДВ до відшкодування за жовтень, листопад, грудень. Якщо ситуація правдива, то потрібно робити аудит заходу до реєстрів і з цього починати запуск єдиного прозорого реєстру на відшкодування, а не теоретично сподіватися, що він сформується сам і ми нарешті перейдемо до чесного відшкодування ПДВ. Такого не буває.

Ще одним ризиком на шляху до впровадження прозорих та чесних правил відшкодування ПДВ є накопичення податку, що перебуває на оскарженні, — на 01.01.2017 р. сума невідшкодованого ПДВ в зазначеному статусі дорівнює 14 млрд. грн.

Слід визнати факт: хоча нормами Закону №1797 суспільству та бізнес-середовищу запропоновано справедливий режим автоматичного відшкодування ПДВ, по факту ми маємо ручне управління та нахабне втручання корумпованих чиновників у процеси адміністрування податку.

Зараз теж функціонують автоматичні реєстри, але що бачимо в них? Поряд знаходяться платники, які подавали заяви один за одним; одному ПДВ відшкодований, а інший не може повернути податок ще за листопад, хоча перевірки проведено.

Так і надалі буде. Перевірки заявлених сум у 30 і 60 днів означають, що всі платники зіб’ються в порядку повернення ПДВ і ніхто не зможе відслідкувати, чи автоматично відбувається таке повернення.

І ще одне: вислювлювання про те, що, якщо заяви не будуть перевірені протягом вказаного терміну, ПДВ відшкодовуватиметься автоматично, — не що інше, як загравання з бізнесом, адже ресурси розкрадаються швидко.

У нас на все про все — квітень, травень і червень, впродовж яких обов’язкво будуть спроби вкрасти з бюджету якомога більше. І треба, зрештою, брати на себе відповідальність і зупиняти такі спроби — не гаслами, а діями.

Тільки тоді ми зможемо говорити про дійсно автоматичне відшкодування ПДВ.

Джерело: dtkt

Мін'юст надсилатиме податківцям дані про нерухомість юросіб

Уряд врегулював порядок подання органами держреєстрації прав на нерухоме майно відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухомість.

Кабмін постановою від 29.03.2017 р. № 219 вніс зміни до пункту 4 Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зокрема, встановлено необхідність передачі інформації про об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності не лише фізичних, а і юридичних осіб.

Відповідні зміни до зазначеного порядку прийняті на забезпечення реалізації норм Податкового кодексу. 

Джерело: dtkt

Підкориговано порядок стягнення готівки платника податків у рахунок погашення його податкового боргу

У зв'язку зі змінами, внесеними Законом №1797, Кабмін підкоригував Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Нагадаємо, що Законом №1797 змінено норму ПКУ щодо стягнення коштів з рахунків платників податків (п. 95.5 ПКУ).  Так, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.

При цьому, такий податковий борг:

повинен перевищувати 5 млн грн;

не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати.

На виконання вимог Закону №1797 Кабмін постановою від 29.03.2017 р. № 192 вніс зміни до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (постанова КМУ від 29.12.2010 р. №1244).

Зокрема, уточнено, що у випадках, передбачених пп. 95.2—95.4 ПКУ, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

У випадку, передбаченому п. 95.5 ПКУ, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3.

Відповідно Порядок доповнено новими додатками:

додаток 3 "Рішення про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків";

додаток 4 "Акт про вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків".

Джерело: dtkt

Запропоновано продовжити мораторій на перевірки до кінця 2020 року

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо подовження терміну дії мораторію)".

Законопроект №6248 розроблено у зв’язку із важкою ситуацією, що склалася в українській економіці та через необхідність стимулювання розвитку вітчизняного підприємництва, підтримки та захисту бізнесу, створення сприятливого бізнес-клімату. Саме так необхідність його прийняття пояснює автор законопроекту.

Як зазначено в пояснювальній записці, одним з негативних факторів, що стримують розвиток бізнесу в Україні є надмірний тиск держави в особі контролюючих органів на суб’єктів підприємництва, від якого найбільше потерпають представники малого та середнього бізнесу. 

Існуюча система державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності неодноразово доводила свою неефективність та неспроможність забезпечити дотримання законності та зменшення числа правопорушень. Крім того,  часті перевірки призводять до значних часових й адміністративних витрат як суб’єктів господарювання, так і органів державного нагляду (контролю), а також підвищених ризиків корупційних правопорушень, пов’язаних із здійсненням заходів державного нагляду (контролю).

Ця проблема давно відома і її навіть неодноразово намагалися вирішити. Так, протягом 2015-2016 років в Україні фактично діяв мораторій на проведення перевірок суб’єктів малого підприємництва із обсягом доходів до 20 млн грн за попередній рік.  Це знизило адміністративний тиск на підприємців та, певним чином, полегшило їм роботу. 

Верховною Радою України 3 листопада 2016 року було прийнято Закон № 1728-VIII, яким запроваджено мораторій на проведення заходів  державного  нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до кінця 2017 року. 

Варто зазначити, що не лише Україна звертається до такого інструменту як мораторій на перевірки бізнесу з метою стимулювання розвитку економіки, сприянню конкуренції, поліпшення бізнес-клімату тощо. 

Досвід введення в Україні мораторію на перевірки доводить, що обмеження діяльності контролюючих органів є ефективним механізмом для спрощення адміністрування та зменшення навантаження на бізнес. Поза сумнівом, що виключно заборона проведення перевірок не зможе стабілізувати економіку, однак сприятиме тому, що підприємці прийматимуть рішення про продовження ведення свого бізнесу в Україні.  В той же час, запропонований в Законі період дії мораторію є недостатнім для того, щоб вивести підприємництво з кризи, особливо в умовах, коли національна економіка  знаходиться у стані руйнації.

Таким чином, існує об’єктивна необхідність продовжити дію особливого порядку проведення перевірок бізнесу до 2020 року, встановивши певні виключення для того, щоб захист бізнесу не призвів до порушення прав споживачів та працівників. 

Що пропонується?

Законопроектом №6248 пропонується змінити термін дії мораторію на проведення заходів державного  нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, встановивши його до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до 31 грудня 2020 року встановити запропоновано встановити такі винятки щодо проведення позапланових заходів контролю:

за погодженням Державної регуляторної служби,

за заявою суб’єкта господарювання,

за рішенням суду,

у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Також запропоновано подовжити дію Закону № 1728-VIII  до 31 грудня 2020 року. 

Джерело: dtkt